Connect with us

Судова практика

6 000 доларів за посаду прикордонника та інші резонансні кримінальні справи четверга, 13 вересня 2018 р.

Сьогодні, 13 вересня 2018 р. в судах розглядають такі резонансні справи:

  • Солом’янський районний суд м. Києва. Обвинувачується заступник Головнокомандувача Військово-морського флоту РФ у вчиненні за попередньою змовою групою осіб умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України: підбурюванні до вчинення державної зради та веденні агресивної війни.
  • Дарницький районний суп м. Києва. Обвинувачується старший офіцер відділу забезпечення підготовки військ Головного Управління підготовки ЗСУ Генштабу та заступника начальника – начальника центру спеціальних перевірок і люстрації Головного центру кадрового забезпечення Державної прикордонної служби України у вимаганні та одержанні від громадянина П. неправомірної вигоди загалом у розмірі 6 000 доларів США за безперешкодне та швидке призначення останнього на посаду до відділу прикордонної служби «Рава-Руська» Львівського прикордонного загону.
  • Святошинський районний суд м. Києва. Обвинувачуються колишні працівники ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, у вчиненні 20 лютого 2014 р. на вул. Інститутській у м. Києві терористичного акту із застосуванням зброї, що призвело до заподіяння тяжких наслідків та загибелі людей, а також у незаконному перешкоджанні організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій.
  • Шевченківський районний суд м. Києва. Обвинувачується колишній начальник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області у ніч за фактом організації та здійснення із 18 на 19 лютого 2014 р. силового штурму протестувальників на Майдані Незалежності у м. Києві.
  • Апеляційний суд Полтавської області. Розглядається апеляційна скарга прокурора, потерпілого та його представника на рішення Київського районного суду м. Полтави від 10 серпня 2018 р. про закриття кримінального провадження за обвинуваченням Харківського міського голови К., громадян С. та Б. у викраденні громадян та незаконному позбавленні волі упродовж тривалого часу.
  • Херсонський міський суд Херсонської області. Обвинувачується прокурор Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, яка, здійснюючи процесуальне керівництво при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ, одержала від підозрюваного у кримінальному провадженні неправомірну вигоду в розмірі 35 000 грн за вчинення дій щодо зміни кваліфікації з більш тяжкого кримінального правопорушення на менш тяжке, неперешкоджання в укладенні угоди про примирення між підозрюваним та потерпілим.
  • Солом’янський районний суд м. Києва. Обвинувачуються громадянин Ц. та директор ТОВ «Інкомм» Б., які діючи за попередньою змовою із службовими особами ПАТ «Укрзалізниця» та ДП «Укрзалізничпостач» Х., К. та С. у 2015 році незаконно заволоділи коштами вказаного державного підприємства у розмірі 20 300 000 грн шляхом реалізації останньому продукції за завідомо завищеними цінами, з подальшою їх легалізацією. Крім того, громадянин Ц. у 2016 році, діючи за змовою із службовою особою ДП «Укрзалізничпостач» С., вчинили замах на заволодіння коштами Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» в особливо великому розмірі.
  • Подільський районний сум м. Києва. Обвинувачується колишній заступник начальника Департаменту – начальника управління з розслідування особливо важливих справ в сфері економіки Генпрокуратури України С. у вчиненні шляхом зловживання службовим становищем декількох епізодів привласнення, заволодіння та розтрати чужого майна на загальну суму понад 1 200 000 грн, а також у поданні ним, як суб’єктом декларування недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
  • Київський районний суд м. Одеси. Обвинувачується колишній голова Захарівської РДА, який, зловживаючи своїм службовим становищем, підписав розпорядження адміністрації та призначив собі надбавки за виконання особливо важливої роботи та за інтенсивність праці, незаконно отримав понад 65 000 грн протягом листопада – грудня 2016 р., спричинивши на цю суму матеріальну шкоду Державному бюджету України.

Інформацію оприлюднила Генеральна прокуратура України

Судова практика

Змінюються реквізити бюджетних рахунків

З нового року змінюються реквізити рахунків для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які будуть відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 р. № 1203 (із змінами і доповненнями).

Як повідомляється на сайті ОВПП ДФС, інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, які будуть введені в дію з 1 січня 2020 р., після її отримання від Казначейства, буде розміщено на веб-порталі Офісу великих платників податків ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

Читати далі

Судова практика

Визначення перерахунку пенсій працівникам прокуратури Кабміном порушує конституційні засади поділу державної влади

Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 7-р(ІІ)/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Конституційний Суд України дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

У рішенні КСУ зазначається, що пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється відповідно до ст. 86 Закону, яка в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України вказує, що потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов’язків у зв’язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності з ефективного судового захисту прав громадян.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади.

Таке нормативне регулювання може призвести до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови й порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. Отже, положення ч. 20 ст. 86 Закону суперечить ст. 6, п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України визнав за доцільне вказати такий порядок виконання цього Рішення до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні: ч. 20 ст. 86 Закону не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, натомість застосуванню підлягає ч. 20 ст. 86 Закону в первинній редакції.

Ознайомитись з повним текстом рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 можна за посиланням.

Читати далі

Судова практика

«Скасувати і зобов’язати» — одна процесуальна вимога

Євген МОРОЗОВ,
адвокат

Резолютивна частина позовної заяви «про скасування/визнання нечинним та зобов’язання прийняти рішення/утриматися від вчинення дій» є однією процесуальною вимогою й оплачується одним судовим збором.

Дванадцятого листопада Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/21330/18, адміністративне провадження № К/9901/28031/19 (ЄДРСРУ № 85613193) досліджував питання щодо особливостей сплати судового збору при «об’єднанні» декількох вимог немайнового характеру, а саме: «скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення» та «зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення» тощо.

Спершу необхідно вказати, що про необхідність дослідження суті заявлених позовних вимог, які обкладаються судовим збором, а не лише врахування їх кількості, зазначено в правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України № 21-3944а16 від 14 березня 2017 року, який є аналогічним нижчезазначеному.

Системний аналіз частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Висновок

Процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.