Судова практика
Адвокат особи, яка заявляє, що є власником речових доказів, які постановлено знищити вироком щодо інших осіб, не має права на його апеляційне оскарження, якщо не доведе належності цих речей особі
12 грудня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/13575/14-к залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, якому було повернуто апеляційну скаргу.
Вироком районного суду фігурантів на підставі їхніх угод з прокурором про визнання винуватості засуджено за ч. 3 ст. 301 КК.
Суд визнав доведеним, що засуджені виготовляли з метою розповсюдження та розповсюджували зображення порнографічного характеру за попередньою змовою між собою та з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження. Речові докази, що перебували у камері зберігання речових доказів, ухвалено знищити.
Адвокат оскаржив цей вирок в апеляційному порядку в частині вирішення питання про долю речових доказів. Ухвалою його апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки її подано особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
У касаційній скарзі адвокат зазначав, що частина речових доказів, які було знищено за вироком, належали іншій особі, а тому представник власника майна має право на апеляційне оскарження вироку у частині, що стосується його інтересів, на підставі п. 9-2 ч. 1 ст. 393 КПК з урахуванням ст.ст. 13, 41 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд вказав, що відповідно до усталеної судової практики особа, яка не була учасником кримінального провадження, має право на апеляційне оскарження судового рішення за умови, що воно стосується її прав, свобод та інтересів.
У постанові Верховного Суду України від 3 березня 2016 р. № 5-347кс15 зазначено, що: «… відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб’єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 цього Кодексу».
Читайте також: Подання доказів – не те саме, що одержання їх шляхом проведення слідчих дій
Такої ж позиції дотримувався і Верховний Суд (постанови від 15 березня 2018 р. у справі № 490/1869/15; від 10 травня 2018 р. у справі № 461/3797/17).
Водночас Верховний Суд вважає питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення прав, свобод або інтересів особи, що подає апеляційну скаргу, є питанням прийнятності апеляційної скарги, яке вирішується судом на стадії відкриття провадження. Тому зацікавлена особа на цій стадії має довести прийнятність апеляційної скарги, тобто надати prima facie докази тим обставинам, які є суттєвими для вирішення питання, чи стосується оскаржуване рішення її прав, свобод або інтересів (див., з відповідними поправками на контекст, постанови від 8 травня 2018 р. у справі № 521/2151/17; від 29 серпня 2019 р. у справі № 755/16816/17; від 4 грудня 2018 р. у справі № 428/623/16-к).
Адвокат в апеляційній скарзі просив скасувати вирок у частині вирішення долі речових доказів, стверджуючи, що деякі з речових доказів, згаданих у вироку суду, належать його підзахисному. Однак у скарзі жодним чином не обґрунтоване це твердження і не надано, навіть не згадано, жодних доказів належності йому цих речей.
Отже, підстав уважати, що оскаржений вирок стосується прав, свобод та інтересів цієї особи, його представником не було наведено в апеляційній скарзі. Апеляційний суд обґрунтовано вирішив, що адвокат, котрий його представляє, не належить до осіб, які мають право подавати апеляційну скаргу на вирок, ухвалений щодо інших осіб, на тій підставі, що це рішення стосується прав, свобод або інтересів його клієнта, і обґрунтовано повернув скаржнику його апеляційну скаргу.
Тому Верховний Суд залишив касаційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги – без зміни.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
