Судова практика
Активні дії оперуповноваженого з метою створити уявлення про його спроможність вплинути на керівника слідчого підрозділу чи суддю, свідчать про умисел на вчинення зловживання впливом
4 липня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 504/317/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який вказував на неправильну кваліфікацію дій засудженого.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, оперуповноваженого засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за те, що він одержав від рідного брата підозрюваного неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за здійснення впливу на слідчого суддю щодо обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, неправильно кваліфікував дії засудженого за ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки не доведено наміру впливу на слідчого суддю та можливостей здійснити такий вплив.
Читайте також: Зловживання впливом: проблеми кваліфікації (судова практика)
Верховний Суд вказав, що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
З об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, характеризується вчиненням діянь стосовно неправомірної вигоди, зокрема одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В разі одержання неправомірної вигоди цей злочин буде закінченим з моменту передачі такої вигоди (хоча б її частини) особі, яка має вчинити вплив на того, хто уповноважений на виконання функцій держави.
Читайте також: Детективи проти оперів: обвинувальний вирок ВАКС двом співробітникам СБУ
Крім того, відповідно до висновку, викладеного в постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 р. у справі № 554/5090/16-к, диспозиція ч. 2 ст. 369-2 КК України текстуально не конкретизує характеру впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, поняттям впливу охоплюється в тому числі використання дружніх, родинних, особистих стосунків з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тощо. Законодавець жодним чином не обмежує зміст поняття «вплив» лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним зі способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (непідпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв’язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою або обіцяє здійснити такий вплив.
Засуджений є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, активні дії якого полягали в тому, що він запевняв рідного брата підозрюваного в тому, що він може вплинути на начальника слідчого підрозділу, на суддю та будь-якого іншого співробітника, здійснював збір документів і направляв їх контакту з зазначенням найменування слідчого, а тому вчинені ним дії створили уявлення про можливість впливу засудженого на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Отже, за висновком Верховного Суду зазначені обставини свідчать про спрямованість умислу засудженого саме на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
