Судова практика
Арешт майна в кримінальному провадженні має оскаржуватися за правилами Кримінального процесуального кодексу
Спір про звільнення майна з-під арешту, який був накладений за правилами кримінального судочинства, підлягає розгляду в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, попри те, що на момент арешту такий закон не містив норм щодо оскарження
7 листопада 2018 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 296/8586/16-ц (провадження № 14-387цс18) касаційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Корольовського районного суду міста Житомира та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області у цивільній справі за позовом особи до Управління Служби безпеки України в Житомирській області, Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Прокуратури Житомирської області, третя особа – Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», про звільнення майна з-під арешту.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 9 червня 2017 р. позов задоволено, звільнено автомобіль з-під арешту, накладеного постановою від 19 травня 2011 р. в кримінальній справі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач набув право власності на спірне майно, яке було предметом застави, на підставах, що не заборонені законом, а саме шляхом придбання на аукціоні (електронних торгах), що підтверджується юридичними фактами (перемога в аукціоні, сплата коштів та отримання акта про проведення електронних торгів). Право попереднього власника автомобіля припинилося правомірно у зв’язку з його відчуженням у порядку погашення заборгованості перед кредиторами. Оскільки позивач не є учасником кримінального провадження, в межах якого було накладено арешт на автомобіль, спір між сторонами виник із цивільних правовідносин щодо права власності на нього, тому є цивільно-правовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2017 р. рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 9 червня 2017 р. залишено без змін з мотивів, що позивачка набула право власності на заставне майно у законний спосіб, а оскільки вона не є учасником кримінального провадження, в межах якого було накладено арешт на автомобіль, спір є цивільно-правовим, адже стосується права власності на майно.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 р. до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Житомирської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, провадження у справі закрити.
Касаційну скаргу мотивував тим, що арешт на спірний автомобіль накладено під час досудового розслідування у кримінальній справі з метою забезпечення цивільного позову щодо відшкодування збитків, завданих державі, за правилами (Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 р., тому питання щодо зняття арешту також підлягає розгляду за правилами кримінального провадження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 р. касаційну скаргу залишено без руху.
15 січня 2018 р. справу отримав Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, а 1 серпня 2018 р. справу було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заступник прокурора Житомирської області оскаржував рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Під час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду було встановлено, що позивач на електронних торгах придбав автомобіль, який був під заставою, однак вчинити дії щодо реєстрації права власності на спірне майно не зміг, оскільки під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі ст. 126 Кримінального процесуального кодексу України 1960 р. в редакції, яка була чинною на момент вчинення відповідної процесуальної дії, на вказане авто було накладено арешт. Велика Палата вирішила, що хоча нормами КПК України 1960 р. не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 р., тобто правила того ж виду судочинства, згідно з яким арешт був накладений.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спір є цивільно-правовим, оскільки стосується права власності на майно, та може бути розглянутий за правилами цивільного судочинства.
Рішення в ЄДРСР
