Судова практика
Часткове дослідження доказів за спрощеною процедурою без роз’яснення наслідків такого судового розгляду є істотним порушенням вимог КПК
2 лютого 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 640/4713/19 задовольнив касаційну скаргу захисника на рішення суду, який порушив правила спрощеного провадження.
Вироком районного суду особу визнано винуватою та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 3 ст. 185 КК на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 289 КК – 6 років, без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, без конфіскації майна.
Цим же вироком, засуджено іншу особу, судові рішення щодо якої не оскаржуються в касаційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду змінено вирок суду першої інстанції в частині призначення іншій особі покарання. В решті вирок залишено без змін.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що судовий розгляд в суді першої інстанції відбувся з порушенням вимог ч. 3 ст. 349 КПК, оскільки при вирішенні питання про обсяг дослідження доказів всі учасники судового провадження вважали за необхідне дослідити їх у повному обсязі, проте усупереч цьому суд прийняв рішення про скорочений порядок дослідження доказів і не роз’яснив сторонам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини кримінального провадження.
Верховний Суд вказав, що приписами ч. 3 ст. 349 КПК передбачено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Роз`яснення учасникам судового провадження спрощеного порядку розгляду не повинно носити формальний характер. Суд, зокрема, має упевнитися в тому, що учасниками судового провадження суть такого роз`яснення сприйнята правильно та переконатися у добровільності їх позицій.
Проте, як свідчить технічний запис судового провадження в суді першої інстанції, суд порушив вимоги, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК.
Так, обвинувачені, хоча і визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, однак суддя під час визначення порядку та обсягу дослідження доказів, незважаючи на те, що прокурор запропонувала дослідити докази в повному обсязі, що підтримали інші учасники судового провадження, без пояснення суті здійснення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК та правових наслідків розгляду за спрощеною процедурою, а також за відсутності згоди учасників судового провадження, порушуючи вимоги КПК, ухвалив рішення про часткове дослідження доказів. При цьому у вироку зазначено про застосування спрощеного порядку дослідження доказів, передбаченого ч. 3 ст. 349 КПК, та відсутність з цього приводу заперечень учасників судового провадження, що не відповідає дійсним обставинам судового розгляду.
Зважаючи на те, що дослідження всіх наявних у провадженні доказів судом не проведено і провадження розглянуто в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, незважаючи на пряму заборону, зазначену в цій статті, проводити розгляд у спрощеному порядку, якщо проти цього заперечують учасники судового провадження, вказане порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
