Connect with us

Судова практика

Члени громадських організацій, що залучалися до участі в АТО, прирівнюється до працівників підприємств, установ і організацій, оскільки обставини їх залучення є подібними

Опубліковано

30 січня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 440/2707/20 вирішив питання щодо можливості визнання статусу учасника бойових дій за членом громадської організації.

Член Всеукраїнської громадської організації звернувся до суду з позовом про визнання протиправним рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, посилаючись на наявність правових підстав для надання йому статусу учасника бойових дій згідно з поданими документами з огляду на вимоги п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413.

Читайте також: Встановлення факту участі у бойових діях здійснюється в позасудовому порядку і є складовою процесу надання особі відповідного статусу

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що формально позивач не залучався до проведення АТО як найманий працівник. Однак, на переконання суду, наведена обставина не може бути визнана правомірною та достатньою підставою для відмови у наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

У силу положень ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 р. № 3551-ХІІ позивач має бути прирівняний до працівника підприємства, установи, організації, що залучались до участі в АТО, адже обставини їх залучення є подібними (зокрема, такі особи не є професійними військовослужбовцями, залучались до участі в АТО на підставі наказів підприємств, установ, організацій (у т.ч. громадських організацій) як цивільні особи).

Розглянувши касаційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України, Верховний Суд вказав, що перелік осіб, які визнаються учасниками бойових дій, визначений ст. 6 Закону № 3551-ХІІ. Відповідно до п. 19 ч. 1 цієї статті (у редакції Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1 липня 2014 р. № 1547-VII, чинній до 21 червня 2015 р.) учасниками бойових дій, окрім інших, визнаються працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Читайте також: Статус учасника бойових дій можна отримати онлайн

Відсутність у цьому пункті вказівки про надання статусу учасника бойових дій членам громадських організацій, які безпосередньо залучались до проведення антитерористичної операції, на переконання Верховного Суду, свідчить про недостатню чіткість норми закону та є прогалиною законодавчого регулювання.

Верховний Суд не знайшов підстав для різного ставлення до членів громадських організацій у порівнянні з працівниками підприємств, установ та організацій, які залучались до проведення антитерористичної операції і перебували в однакових небезпечних умовах. Саме фактичні обставини їх залучення, характер роботи та рівень небезпеки зумовлює потребу у наданні їм спеціального правового статусу учасника бойових дій.

Надаючи оцінку заяві особи про набуття статусу учасника бойових дій, компетентний орган перш за все має аналізувати надані такою особою документи та фактичні обставини залучення цієї особи до участі у діях військового (бойового) характеру.

Відмова у наданні позивачу статусу учасника бойових дій виключно на тій підставі, що ст. 6 Закону № 3551-ХІІ не містить вказівки на можливість надання такого статусу членам громадських організацій, ставить позивача у нерівне становище з іншими особами, зокрема, працівниками підприємств, установ, організацій, що залучались до участі в АТО, не відповідає принципам верховенства права та соціальної справедливості, заборони дискримінації, а тому є протиправною.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.