Судова практика
Для кваліфікації грабежу розмір викраденого значення не має, тому законодавчі зміни в частині зменшення розміру вартості викраденого майна, не усувають злочинність діяння
26 вересня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального у справі № 752/4667/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який наполягав, що його підзахисний не мав умислу на відкрите викрадення майна а вважав, що діє таємно.
За матеріалами провадження обвинувачений зайшов до приміщення магазину, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, поклав до свого рюкзака шкарпетки «Найк» вартістю 357 грн, клей «Супер Момент» вартістю 36,50 грн, клей «Супер клей» вартістю 23,28 грн, тобто товарів на загальну суму 416,78 грн, та не розрахувавшись за них, не відреагувавши на прохання охоронця зупинитися й показати вміст рюкзака, діючи вже відкрито, поспіхом вийшов з приміщення магазину, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, проте з причин, які не залежали від його волі, не довів свій злочинний умисел до кінця, оскільки був затриманий з викраденим майном.
Районний суд, з яким погодився й апеляційний, визнав винуватим та засудив його за ч. 2 ст. 15 КК – ч. 4 ст. 186 КК. На підставі ст. 75 КК звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Читайте також: Відкрите заволодіння чужим телефоном, вчинене без корисливого мотиву, не може кваліфікуватися як грабіж
До початку касаційного розгляду захисник подав клопотання, у якому просив закрити кримінальне провадження щодо засудженого у зв’язку з тим, що на момент касаційного розгляду набули чинності зміни до ст. 51 КУпАП в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність. Наполягав, що закон, яким внесено вказані зміни, скасовує кримінальну протиправність вчиненого діяння, оскільки було заподіяно шкоду меншого розміру, ніж та, після заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.
Верховний Суд вказав, що за усталеною судовою практикою, дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, слід кваліфікувати як грабіж, що і мало місце в цьому випадку. Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ст. 186 КК України. З такою кваліфікацією погодилась і сторона захисту під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.
Читайте також: Якщо обман був лише способом отримати доступ до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, такі дії слід кваліфікувати як грабіж
Наведені захисником положення законодавства (ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 КК) в цьому випадку застосуванню не підлягають, а стосуються виключно в тих випадках, коли викрадення чужого майна відбулося тими способами і у тому розмірі, як це передбачено ст. 51 КУпАП.
Правопорушення є адміністративним лише у тому разі, якщо особа вчинила крадіжку, шахрайство, привласнення або розтрату на загальну суму, яка не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У цьому провадженні особу засуджено за злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 КК – ч. 4 ст. 186 КК, а саме закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану, і для кваліфікації дій за вказаною нормою розмір викраденого майна значення не має.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
