Судова практика
Для кваліфікації незакінченого замаху на зґвалтування, вчиненого групою осіб, не потрібно встановлювати, що було вчинено всі дії для доведення зґвалтування до кінця
1 березня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 305/1573/16-к залишив без задоволення касаційну скаргу сторони захисту, згідно з якою дії обвинувачених не мали обов’язкових ознак зґвалтування.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, одного фігуранта визнано винуватим і засуджено за: ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152; ч. 2 ст. 186 КК. Цим же вироком іншого визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК.
Читайте також: Неконкретизований умисел на заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого виключає відповідальність за замах на умисне вбивство
Згідно з вироком суду засуджені на території, вкритій лісовими насадженнями, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухаючись на гужовому возі ґрунтовою дорогою вниз по схилу полонини, зустріли потерпілу, яка йшла їм назустріч, звернулися до неї та під час розмови запропонували їй вступити з ними в статеві відносини. Після відмови та при її намаганні втекти, вони наздогнали її та з метою вступу у статеві відносини з нею проти її волі, діючи умисно, протягом приблизно 30 хвилин вживали заходів для подолання її опору, а саме – чіплялися руками за її одяг та різні частини тіла, із застосуванням фізичної сили утримували її за руки, смикали і виривали із рук останньої дві трекінгові палиці вартістю 377 грн, якими вона, захищаючись від нападу, відгороджувалася, тримаючи їх перед собою. При цьому один з них із застосування фізичної сили, умисно наніс своєю ногою удар потерпілій в область коліна правої ноги, від чого вона впала та вдарилася об тверду поверхню ґрунту. Побачивши, що до вказаного місця події підходять люди, обидва втекли з місця події і таким чином не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
У касаційній скарзі захисник та засуджені зазначали, що докази, проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, в сукупності не доводять того, що вони вчиняли протиправні дії стосовно потерпілої, а тому у їхніх діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК.
Верховний Суд дійшов висновку, що суди обґрунтовано встановили винуватість осіб на підставі безпосереднього дослідження сукупності доказів.
Посилання сторони захисту на те, що дії осіб не містять обов’язкових ознак зґвалтування, тобто злочину передбаченого ст. 152 КК в редакції на час його вчинення, є необґрунтованими, оскільки останнім не інкримінується зґвалтування, як закінчений злочин, а лише незакінчений замах на його вчинення. Тобто фактично статевих зносин з потерпілою не настало з причин, що не залежали від їх волі, і тому вони не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Підготував Леонід Лазебний
