Судова практика
Для проведення огляду частини лісу не вимагається ухвали слідчого судді та присутності захисника
2 вересня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 385/1219/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на недопустимість доказів.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, обвинуваченого засуджено за ч. 4 ст. 246 КК за те, що він без ордеру та лісорубного квитка, за допомогою бензопили здійснив незаконний поруб до ступеня припинення росту 21 дерева породи «Дуб».
У касаційній скарзі захисник зазначав про недопустимість протоколу огляду місця події, який не було узаконено ухвалою слідчого судді. При цьому обвинуваченому не було роз’яснено право на правову допомогу.
Верховний Суд вказав, що у даному кримінальному провадженні було проведено огляд земельної ділянки, а саме частина лісу – 99 квартал, 3 виділ, 7 майстерської дільниці лісництва, тобто огляд проводився у загальнодоступному місці – лісі, а відтак отримання ухвали слідчого судді для його проведення КПК не передбачено.
Відносно твердження захисника про невирішення місцевим судом ряду клопотань про визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події з додатками, речових доказів, висновків експертиз тощо, то вони, на думку Суду, є такими, що не ґрунтуються на положеннях КПК , ч. 1 ст. 89 якого регламентує правило про те, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а аргументів, за наявності яких суду необхідно було застосувати положення ч. 2 ст. 89 КПК , стороною захисту наведено не було.
Верховний Суд звернув увагу на те, що необхідно чітко відрізняти положення ч. 1 та 2 ст. 89 КПК , оскільки лише у тому випадку, коли має місце очевидна недопустимість доказу суд під час судового розгляду визнає цей доказ недопустимим та припиняє його досліджувати або виключає його з кола доказів, які будуть досліджуватися в судовому засіданні. Якщо суд не вбачає підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, він оцінює такий доказ під час ухвалення кінцевого судового рішення в нарадчій кімнаті.
Читайте також: Огляд місця події не там, де вона відбулася, фактично є обшуком та має здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді
Щодо порушення права обвинуваченого на захист, то як убачається з протоколу огляду місця події, особам було роз’яснено їхні права. Свідки у суді підтвердили, що слідчий зачитував права та обов’язки на початку та вкінці слідчої дії, а обвинувачений був поряд та жодних зауважень від нього не надходило.
Крім того, ст. 237 КПК не містить обов’язку слідчого, прокурора чи іншої службової особи для забезпечення присутності під час проведення огляду захисника чи адвоката. Натомість закон передбачає лише те, що «слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам огляду користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до огляду/обшуку на будь-якому етапі його проведення».
Хоча законодавець створює умови для участі осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені, а також захисника чи адвоката під час проведення огляду/обшуку, він не передбачає, що така участь є суворо обов’язковою з огляду на специфіку цієї слідчої дії.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
