Судова практика
Для встановлення відповідальності керівника за порушення вимог охорони праці, що спричинило загибель людини, важливо чи здійснював він свої функцій, а не те, чи підписав посадову інструкцію
8 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 451/1511/13-к задовольнив касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок.
Директор ТОВ обвинувачувався в тому, що, допустивши до роботи потерпілого без укладання трудового договору і видачі наказу про прийняття на роботу, не забезпечив встановлення в завальній ямі складу металевої решітки, яка запобігає падінню людей, що стало технічною причиною настання нещасного випадку, – загибелі потерпілого.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, його було визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинив обвинувачений.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано погодився з висновками місцевого суду про те, що відповідальність за охорону праці не була покладена на фігуранта, останній не мав достатнього часу ознайомитися зі своїми посадовими обов’язками, особисто не допускав до роботи потерпілого, який діяв самовільно під час перебування у завальній ямі.
Читайте також: Неналежне оформлення лікарняного не може бути підставою для звільнення працівника через прогул
Верховний Суд вказав, що з ухвали апеляційного суду слідує, що цей суд погодився з висновком місцевого суду, що фігурант, всупереч пред’явленому обвинуваченню, не був відповідальний за охорону праці, організацію роботи та безпечну експлуатацію обладнання у структурному підрозділі підприємства, оскільки він, хоча і являвся службовою особою як директор, однак фактично не був зобов’язаний виконувати свої обов’язки, зокрема з охорони праці, оскільки не підписував свою посадову інструкцію.
Апеляційний суд не проаналізував доводів прокурора, наведених в апеляційній скарзі, про те, що директор був зобов’язаний забезпечувати охорону праці не тільки на підставі своєї посадової інструкції, а відповідно до займаної посади, а відтак порушив не тільки свої посадові обов’язки, а й вимоги наведених в обвинуваченні нормативних документів (Правил) з охорони праці.
Крім цього, апеляційний суд не дав жодної оцінки твердженню місцевого суду у вироку про те, що фігурант як новопризначений директор підприємства не мав підстав вивчати попередньо затверджені інструкції з охорони праці, оскільки з їх змістом уже були ознайомлені всі працівники підприємства, і перегляду вони не підлягали.
Читайте також: Невиконання розпорядження керівника не є підставою для відсторонення працівника від посади за ст. 46 КЗпП
Більш того, апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції, що фігурант, будучи за освітою педагогом, за короткий період перебування на посаді директора мав труднощі з ознайомленням зі своїми посадовими обов’язками, специфікою роботи підрозділів підприємства, нормативною документацією та організацією виробничого процесу, тоді як наведене є надуманим припущенням, що не може бути покладено в основу судового рішення.
Водночас, для застосування ч. 2 ст. 271 КК України вирішальне значення має саме те, що потерпілий працював на підприємстві, на якому службова особа відповідає за охорону праці, а не юридичне оформлення трудових відносин з такою особою.
Однак суд апеляційної інстанції не виконав вимог ч. 6 ст. 22 КПК – не створив умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, які, на його думку, підтверджують винуватість керівника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України, їх безпосередньо не дослідив і власної оцінки усім обставинам кримінального провадження з огляду на вимоги ст. 22, 23, 94, 95 КПК України не дав.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
