Судова практика
Додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, не виплачується військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій
19 березня 2026 р. Верховний Суд у складі судової палати Касаційного адміністративного суду у справі № 160/13876/22 дійшов висновку, що грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» від 7 лютого 2001 р. № 104, тому положення постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 168 не є застосовними в таких правовідносинах.
У цій справі позивач просив визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо ненарахування та невиплати йому – військовослужбовцю, відрядженому до регіонального структурного підрозділу Украероруху для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, додаткової винагороди згідно з постановою № 168.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, дійшовши висновку про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення постанови № 104.
Вирішуючи питання про поширення/непоширення на відряджених військовослужбовців дії постанови № 168, судова палата ВС вказала, що зі змісту ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII слідує, що правове регулювання визначення порядку грошового забезпечення військовослужбовців (абз. 2 ч. 4 ст. 9) та військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій (абз. 3 ч. 4 ст. 9), здійснюється різними нормативно-правовими актами.
Згідно з постановою від 29 серпня 2024 р. у зразковій справі № 640/13029/22 виплата додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн повинна здійснюватися як стимулювання виключно тим військовослужбовцям Збройних Сил України, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, а тому п. 1 постанови № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови № 104.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху, здійснюється за рахунок коштів цієї установи, і оскільки додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплату якої для працівників цієї установи не передбачено, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.
Отже, дослідивши правові висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 лютого 2024 р. у справі № 320/2090/23 та від 7 березня 2024 р. у справі № 320/10293/22 щодо поширення на військовослужбовців, відряджених до державних підприємств, дії постанови № 168, судова палата ВС відступила від вказаних висновків, заснованих на помилковому ототожненні порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, та уважає за необхідне надалі застосовувати правовий висновок, відповідно до якого положення постанови № 168 не поширюють дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до постанови № 104.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







