Судова практика
Докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть використовуватися у господарському процесі, якщо вони стосуються предмета доказування
04 червня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 906/1325/25 задовольнив касаційну скаргу відповідача, який вказував на відсутність події правопорушення.
Державна екологічна інспекція позивалася до постійного лісокористувача про стягнення понад 1,7 млн грн шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки дерев.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив.
У касаційній скарзі відповідач, серед іншого, посилався на те, що кримінальне провадження щодо нього за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, України було закрито у зв`язку з встановленням відсутності події злочину. З огляду на це позивачем не доведено, що на відповідних ділянках лісу мала місце незаконна вирубка дерев.
Читайте також: Кримінально-правова протидія контрабанді лісу: очікування, реалії, перспективи
Верховний Суд вказав, що чинне процесуальне законодавство не містить заборони на використання у господарському процесі доказів, отриманих в інших видах проваджень, у тому числі кримінальних. Такі докази підлягають оцінці на загальних підставах щодо їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності. Докази, отримані в межах кримінального провадження, можуть бути використані у господарській справі за умови, що вони містять відомості про обставини, які входять до предмета доказування.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 р. у справі № 920/715/17).
Тому постанова про закриття кримінального провадження не може бути відхилена або проігнорована лише через те, що вона походить з іншого виду судочинства. Господарський суд зобов’язаний надати оцінку кожному доказу та всім аргументам сторін у справі. До того ж застосуванню підлягає стандарт вірогідності доказів, який передбачає співставлення та аналіз усієї сукупності наданих сторонами доказів.
Читайте також: Порубка дерев на території лісогосподарського підприємства на підставі уявного права утворює склад самоправства
Водночас, суди попередніх інстанцій фактично не дослідили змісту постанови слідчого про закриття кримінального провадження та не надали оцінки викладеним у ній висновкам, обмежившись констатацією того, що кримінальне та господарське провадження мають різний предмет і підстави розгляду.
Такий підхід свідчить про надмірний формалізм та не відповідає вимогам щодо всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи. Відмова від аналізу доказу лише через його походження з іншого виду провадження позбавляє суд можливості належним чином встановити фактичні обставини спору.
Отже, Верховний Суд касаційну скаргу відповідача задовольнив, рішення судів попередніх інстанцій скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
