Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не є підставою для відмови у затвердженні технічної документації

9 червня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 917/1143/25 залишив без задоволення касаційну скаргу ПП, яке вимагало визнати протиправною відмову ТОВ в погодженні (узгодженні) проєкту розподілу території з метою визначення меж земельних ділянок.

 ПП позивалося до ТОВ, мотивуючи свій позов тим, що сторони є власниками окремих об’єктів нерухомого майна, розташованих на одній земельній ділянці; на підставі акта розподілу нерухомого майна між співвласниками та акта приймання-передачі ПП набув право власності на окремі об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, щодо якої був розроблений проєкт розподілу території. Безпідставна відмова ТОВ погодити проєкт розподілу території унеможливлює оформлення прав на земельну ділянку під належними йому об’єктами нерухомості, реалізацію переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки та порушує його майнові права й законні інтереси. 

Читайте також: Власник земельної ділянки, межі якої накладаються на сусідню ділянку, може захистити своє право шляхом усунення перешкод у користуванні ділянкою, а не скасування реєстрації сусідньої

Господарський суд рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, відмовив у задоволенні позову. Суди дійшли висновку, що ПП не довело порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів саме діями ТОВ, а також не підтвердило, що непогодження проєкту розподілу території унеможливлює реалізацію його прав. 

Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до приписів ст. 198 ЗК України погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є складовою частиною кадастрових зйомок як комплексу робіт, що виконуються для визначення та відновлення меж земельних ділянок. 

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. Погодження меж полягає в тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, відповідний орган, уповноважений вирішувати такі питання по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки, то правового значення вони не мають. 

Читайте також: Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземцем у межах річного строку для її відчуження після отримання у спадщину, не є нікчемним, а має бути припинений за рішенням суду

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови в затвердженні технічної документації за умови правомірних дій кожного із землекористувачів. 

Тому не знайшли підтвердження доводи скаржника про те, що господарські суди попередніх інстанцій фактично надали суміжному землекористувачу (ТОВ) дискреційне право вирішального впливу на погодження проєкту розподілу території, яке, по суті, трансформувалося у «право вето» на реалізацію позивачем процедури формування земельної ділянки.

Отже, колегія суддів ВС погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів відповідачем. 

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути