Судова практика
Ефективним способом захисту прав кредитора банку, що ліквідується, є розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог
21 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/14646/19 залишив без задоволення касаційну скаргу ПрАТ, вимоги якого було обґрунтовано включено до дев’ятої черги вимог кредиторів.
ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» було клієнтом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Після того як ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» визнано неплатоспроможним і почалася процедура його ліквідації, вимоги ПрАТ як пов`язаної з банком особи були включені до дев`ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів банку. Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердила зазначений реєстр акцептованих вимог кредиторів банку.
ПрАТ звернулося до суду з позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і Фонду, в якому наполягав, що воно не є пов`язаною особою і тому його вимоги потрібно включити до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, у позові відмовив, оскільки позивач не довів безпідставності визнання його пов`язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону «Про банки і банківську діяльність».
Розглянувши касаційну скаргу ПрАТ, Верховний Суд вказав, що відповідно до Положення про визначення пов’язаних із банком осіб, затвердженого постановою НБУ від 12 травня 2015 р. № 315, особа є пов’язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов’язаною відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Банк самостійно виявляє пов’язаних осіб, формує і подає до НБУ перелік пов’язаних осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов’язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі змін інформації щодо клієнтів банку. Факт ухвалення банком рішення не означає, що саме через це із цієї дати особа вважається пов’язаною – вона є пов’язаною з банком через наявність підстав, встановлених ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дати виникнення відповідних підстав, а не з дати ухвалення відповідного рішення.
Читайте також: Поновлення строку для пред’явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується
Рішення банку про включення особи до переліку пов’язаних осіб може бути оскаржене в суді, але лише щодо банку, який не перебуває в процедурі ліквідації.
Якщо банк визнано неплатоспроможним, відкликано його банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку, то пов’язана з банком особа може оскаржувати лише застосування до неї відповідних наслідків пов’язаності (включення її вимог в дев’яту чергу акцептованих вимог кредиторів банку), доводячи в суді, що на дату формування реєстру акцептованих вимог кредиторів особа не була пов’язаною з банком.
Саме під час розгляду такого спору позивач вправі доводити відсутність у нього статусу пов’язаної з банком особи як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на ч. 1 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» без оскарження рішення банку про визнання його пов’язаною з банком особою як окремої позовної вимоги.
Ураховуючи викладене, ПрАТ у цій справі обрало правильний спосіб захисту. Адже ефективним способом захисту прав кредитора банку, який ліквідується, є саме розгляд спору про внесення змін до реєстру акцептованих вимог, в межах якого повинно розглядатися питання про наявність підстав для віднесення його вимог до певної черги. Факт неоскарження позивачем рішення правління банку про включення його до переліку пов’язаних з банком осіб не має юридичного значення.
Натомість ПрАТ у цій справі мало доводити факт відсутності своєї пов’язаності з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на момент ухвалення рішення про ліквідацію останнього, тобто спростовувати підстави віднесення його до пов’язаних осіб, а не оскаржувати рішення правління чи уповноваженої особи Фонду як такі, що вчинені з певними порушеннями.
Читайте також: Спори про стягненням страхових платежів майбутніх періодів з юрособи, що ліквідується, підлягають розгляду за правилами КАС України
Факт підписання уповноваженою особою Фонду відповідних переліків, встановлений судами попередніх інстанцій, свідчить про те, що волевиявлення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відбулося.
Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду, зокрема діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Тобто підписання переліку пов`язаних з банком осіб свідчить про ухвалення рішення банку про включення позивача до переліку пов`язаних з банком осіб на певну дату. Це рішення ухвалене від його імені уповноваженою особою Фонду у формі затвердження переліків.
Предметом доказування у такій категорії справ є не тільки факт ухвалення банком рішення/рішень про віднесення особи до категорії пов’язаних з банком осіб, а й наявність підстав для ухвалення такого рішення, передбачених ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням № 315.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши надані банком договори у сукупності з іншими доказами, дійшли правильних висновків про наявність пов’язаності ПрАТ з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», а тому вимоги ПрАТ правильно включені саме до дев’ятої черги вимог кредиторів.
Підготував Леонід Лазебний
