Судова практика
Факт перебування на утриманні померлого від нещасного випадку на виробництві для одержання страхових виплат встановлюється в адміністративному суді
23 січня 2023 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 214/1309/21 відступив від висновків, зроблених Касаційним цивільним судом у постановах: від 16 квітня 2020 р. у справі № 210/3705/17, від 22 жовтня 2020 р. у справі № 210/343/19, від 2 грудня 2020 р. у справі № 212/5707/17 та від 31 серпня 2022 р. у справі № 592/13089/21 щодо юрисдикції цієї категорії спорів.
Дружина померлого звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України про встановлення факту перебування її на утриманні годувальника – її чоловіка, котрий помер, з метою вирішення питання отримання страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV.
Рішенням районного суду, з яким погодився апеляційний суд, позов задоволено з тих мотивів, що позивачка є непрацездатною особою у розумінні Закону України № 1105-XIV та перебувала на утриманні померлого, оскільки отримувана нею пенсія становила лише незначну частку доходу сім’ї, а дохід померлого був для неї основним і постійним джерелом існування.
У касаційній скарзі дирекція Фонду соціального страхування, серед іншого, вказувала, що суди не врахували те, що в акті про нещасний випадок та в акті про спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком зазначено, що померлий був неодруженим та не мав членів родини, які перебувають на його утриманні.
Верховний Суд, вказав, що Фонд є суб’єктом владних повноважень, наділений владними управлінськими функціями, тому за предметним та суб’єктним складом спір у справі за позовною вимогою до відповідного Управління виконавчої дирекції Фонду про визнання права на страхові виплати підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Саме такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 25 квітня 2018 р. у справі № 360/1438/16, від 28 листопада 2018 р. у справі № 405/5366/17.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 5 травня 2020 р. у справі № 761/21898/16-ц зробила висновок, що у відносинах з обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням Фонд та його робочі органи здійснюють владні управлінські функції та наділені повноваженнями приймати рішення/вчиняти дії, що впливають на можливість реалізації застрахованими особами права на соціальний захист і мають обов’язковий характер для інших суб’єктів владних повноважень.
Спори стосовно оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його робочих органів і їхніх правонаступників про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням є публічно-правовими. А тому їх слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У цій справі підставою звернення позивачки до суду із позовом про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка є отримання від Фонду страхових виплат, передбачених Законом України № 1105-XIV, тому відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 5 травня 2020 р. у справі № 761/21898/16-ц, позивачка має право на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження дій/бездіяльності суб’єкта владних повноважень, яким є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.
Вимога позивачки пов’язана з доведенням наявності у неї підстав для призначення та виплати соціальних платежів і не пов’язана з будь-якими цивільними правами та обов’язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, заявлена саме у зв’язку з відмовою Фонду виплатити відповідні кошти.
Верховний Суд наголосив, що приватно-правовий інструментарій (зокрема ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.
Читайте також: Моральну шкоду, завдану смертю потерпілого у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім`ї має виплачувати роботодавець
Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 р. у справі № 539/4118/19 зробила схожий за змістом висновок та зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.
Встановити факт перебування на утриманні померлого для одержання страхових виплат в разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв’язку з оскарженням рішення (дій/бездіяльності) суб’єкта владних повноважень. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.
Отже, Об’єднана палата зробила висновок, що суди попередніх інстанцій помилково розглянули позовну заяву за правилами цивільного судочинства, оскільки зазначений спір належить до адміністративної юрисдикції у межах справи про оскарження рішення (дій/бездіяльності) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, і закрила провадження у справі.
Підготував Леонід Лазебний
