Судова практика
Кошти, витрачені потерпілим на благодійність, не можуть бути стягнуті в межах задоволення цивільного позову у кримінальному провадженні
8 червня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/30388/19 залишив без задоволення касаційну скаргу потерпілого, вказавши, що факт купівлі нової речі замість тієї, що була пошкоджена у результаті вчинення кримінального правопорушення, не доводить актуальної ринкової вартості пошкодженої речі на момент вчинення відповідного правопорушення.
Вироком задоволено частково цивільний позов потерпілого про відшкодування судових витрат, втраченого заробітку, матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Читайте також: Неконкретизований умисел на заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого виключає відповідальність за замах на умисне вбивство
У касаційній скарзі потерпілий не погодився з судовими рішеннями в частині вирішення цивільного позову, а саме – щодо розміру стягнутої моральної шкоди, безпідставного відхилення позовних вимог стосовно відшкодування вартості виготовлення нових окулярів та витрат на благодійну допомогу.
Верховний Суд вказав, що враховуючи положення ст. 128 КПК, ст. 1177 ЦК, місцевий суд правильно зазначив, що факт купівлі нових окулярів вартістю 600 грн не доводить актуальної на момент вчинення кримінального правопорушення ринкової вартості пошкоджених окулярів, а тому за відсутності в матеріалах провадження відомостей, на підставі яких можна було б встановити вартість пошкодженої речі, обґрунтовано відмовив у стягненні вищевказаної суми.
Читайте також: Стягнення шкоди з держави, завданої внаслідок кримінального правопорушення
Також, за висновком ВС, суд правильно відхилив вимоги потерпілого в частині стягнення коштів, витрачених ним на благодійність відповідно до наданих копій квитанцій та на процедуру «зняття зубних відкладень» вартістю 350 гривень як такі, що не пов’язані із завданою майновою шкодою.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди.
Вирішуючи питання про її відшкодування, суд, зокрема повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи в результаті яких дій (бездіяльності) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Читайте також: Моральну шкоду, завдану смертю потерпілого у зв’язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім`ї має виплачувати роботодавець
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Під час визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За висновком ВС, згадані вимоги судами дотримано, постановлені судові рішення належно вмотивовані та обґрунтовані, їх зміст відповідає вимогам ст.ст. 370, 374, 419 КПК, а отже для задоволення скарги потерпілого підстав немає.
Підготував Леонід Лазебний
