Судова практика
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право та суб’єктний склад такого спору, де стороною є фізична особа
Спір із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування моральної шкоди, завданої здоров’ю нещасним випадком на виробництві, має розглядатися за правилами цивільного судочинства, якщо водночас не заявлено публічно-правих вимог
5 грудня 2018 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) за позовом фізичної особи до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди розглянула касаційну скаргу відповідача на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 8 лютого 2017 р. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2017 р.
За матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди та стверджував, що його звільнення з роботи було зумовлене тим, що під час виконання робіт на шахті стався нещасний випадок, внаслідок якого позивач був уражений струмом, через що позивачеві було встановлено 80 % втрати професійної працездатності, а при повторному переогляді – 100 % втрати професійної працездатності та І групу інвалідності безстроково.
Обґрунтовував, що внаслідок нещасного випадку був порушений його звичний спосіб життя, вказував, що не може самостійно пересуватися; постійно потребує допомоги рідних або сторонніх осіб через повну втрату функції ходіння; з позивачем постійно знаходяться дружина або донька; йому необхідний постійний нагляд лікарів, стаціонарне лікування, приймання ліків, масаж, щорічні курси реабілітації, санаторно-курортне лікування; постійно фізично страждає через головний біль, нудоту, оніміння лівої половини тіла, прогресивно зростаючу слабкість у ногах, прогресивне зниження пам’яті.
Просив стягнути з відповідача на свою користь 275 600 грн як відшкодування моральної шкоди.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково: стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду у зв’язку з ушкодженням здоров’я у сумі 70 000 грн, а в дохід держави – 551,2 грн судового збору; у решті позову – відмовив.
Апеляційний суд Дніпропетровської області рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат скасував; ухвалив у цій частині нове рішення та компенсував судові витрати у сумі 551,2 грн за рахунок держави; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відхиляючи доводи відповідача щодо юрисдикції адміністративного суду, апеляційний суд вказав, що оскільки цей спір виник з приводу відшкодування моральної шкоди, спричиненої при виконанні трудових обов`язків, то він має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Тоді відповідач звернувся з касаційною скаргою та просив скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, наполягаючи, що спір має розглядатися в адміністративному суді.
Велика палата, розглядаючи скаргу, зазначила, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а по-друге, суб’єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України у вказаній редакції).
Згідно з ч. 2 ст. 21 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, умовою розгляду вимоги про відшкодування моральної шкоди за правилами адміністративного судочинства є заподіяння шкоди протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин і заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
У справі № 210/5258/16-ц спірні правовідносини пов’язані з відшкодуванням позивачеві моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я від нещасного випадку на виробництві. Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній станом на час настання страхового випадку та встановлення позивачеві втрати професійної працездатності у зв’язку з трудовим каліцтвом та І групи інвалідності, за наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
Отже, Велика Палата зробила висновок, що оскільки позивач не оспорював правомірність дій Фонду та не просив визнати їх протиправними, а вимога про відшкодування моральної шкоди не заявлена з одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правий спір, така вимога має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Підготував Леонід Лазебний
