КУзПБ не обмежує застосування ст. 625 ЦК України до прострочення виконання грошового зобов’язання особами, притягнутими до субсидіарної відповідальності в процедурі банкрутства

5 червня 2024 р. Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/1624/16 залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача, який стверджував про незастосовність норм ЦК до правовідносин, які мають регулюватися КУзПБ

У провадженні господарського суду перебувала справа про банкрутство ТОВ на стадії ліквідаційної процедури. Постановою апеляційного господарського суду було задоволено заяву ліквідатора ТОВ про покладення субсидіарної відповідальності та стягнуто солідарно з осіб на користь ТОВ кошти в сумі 3 190 062,79 грн субсидіарної відповідальності за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням до банкрутства.

На виконання постанови суду було видано наказ, на підставі якого приватним виконавцем відкрито виконавчі провадження.

Читайте також: Неповернена своєчасно сума попередньої оплати є грошовим зобов’язанням, на яке можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних

Через невиконання відповідачами постанови суду про солідарне стягнення коштів на користь боржника ліквідатор боржника у межах справи про банкрутство звернувся з позовом до відповідачів про стягнення на користь боржника 365 119,69 грн – інфляційних втрат, 108 013,67 грн – 3% річних, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України на нестягнуту суму.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. 625 ЦК України для стягнення з відповідачів трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму грошового зобов’язання.

Один з відповідачів звернувся з касаційною скаргою на їхні рішення та доводив, що до спірних правовідносин неправомірно застосовано в першу чергу норми Цивільного кодексу України без врахування особливостей норм Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), яким згідно з ч. 1 ст. 2 цього Кодексу в першу чергу регулюються правовідносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням притягнення до субсидіарної відповідальності. Крім того вказував на  відсутність надання правової оцінки самій позовній заяві ліквідатора про сплату 3% річних та інфляційних втрат, його відзиву на апеляційну скаргу щодо чіткого визначення підстав та предмету вимог, де змішано два абсолютно різних види відповідальності: за користування чужими грошима та за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Читайте також: Не передбачено стягнення інфляційних втрат від знецінення суми застави, внесеної особою, щодо якої застосовано запобіжний захід, а також банківських витрат

КГС ВС звернув увагу на те, що у ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь- якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань.

В  разі неналежного виконання (прострочення) підтвердженого (визначеного, конкретизованого) судовим рішенням грошового зобов’язання перед кредитором до правовідносин щодо прострочення виконання грошового зобов’язання слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому доводи скаржника про помилкове застосування до спірних правовідносин ст. 625 ЦК України без врахування особливостей, встановлених КУзПБ, КГС ВС відхилив з тих мотивів, що спеціальні норми КУзПБ не обмежують дії ст. 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання особами, притягнутими до субсидіарної відповідальності, грошового зобов’язання, підтвердженого (визначеного) у грошовому еквіваленті судовим рішенням з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Крім того, КГС ВС визнав безпідставним ототожнення скаржником поняття «кредитор / боржник» як учасника справи про банкрутство та «кредитор / боржник» як сторони грошового зобов’язання, визначеного судовим рішенням, яке набрало законної

Тому КГС ВС залишив судові рішення без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX

Поділитися

Твітнути