Судова практика
Майно фізичної особи – підприємця є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів
2 вересня 2020 р. Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 318/1863/17 відмовив у задоволенні касаційної скарги фізичної особи-підприємця, який наполягав, що частина майна, придбана ним як підприємцем, не є спільним майном подружжя.
Жінка звернулася до суду з позовом до чоловіка про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації вартості рівності часток у спільному майні подружжя, яке було оформлено на відповідача.
Сімейні відносини між сторонами припинені, проте згоди щодо поділу спільного майна подружжя вони дійти не можуть.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався принципом рівності часток подружжя.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що судами не досліджено належним чином правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомості та оцінка вартості спірних автомобілів; не враховано, що спірна земельна ділянка придбана відповідачем як фізичною особою-підприємцем.
Верховний Суд вказав, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.
Згідно зі ст. 52 ЦК України фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Отже, майно фізичної особи – підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичною особою – підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшли обґрунтованого висновку, що спірне майно є спільною сумісною власністю сторін, оскільки вони його набули під час шлюбу та за спільні сумісні кошти внаслідок спільної праці подружжя, й воно підлягає поділу у рівних частках, виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи.
Підготував Леонід Лазебний
