Судова практика
Мораторій на штрафні санкції, встановлений пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП № 332, не поширюється на період до уведення воєнного стану

4 липня 2025 р. Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/948/23 вирішив питання, чи підлягають застосуванню приписи постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 р. № 332 до вимоги про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов’язання, які виникли до введення воєнного стану.
НЕК «Укренерго» звернулося суду з позовом до ПАТ про стягнення заборгованості, пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, оскільки відповідач не оплатив за електроенергію для врегулювання небалансів.
Внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної сплати коштів за серпень 2021 р. та період з травня 2022 р. по лютий 2023 р. заборгованість відповідача склала 358 711 168,94 грн.
Суд першої інстанції своїм рішенням, залишеним без змін апеляційним судом, позов задовольнив, зазначивши, що позивач правомірно зупинив нарахування відповідних санкцій раніше дати введення воєнного стану в Україні; як вбачається із позовних вимог, штрафні санкції, пред’явленні до стягнення нараховані на зобов’язання, які виникли до введення воєнного стану – у вересні 2021 р., штрафні санкції на прострочене під час дії воєнного стану зобов’язання не нараховувалися.
У касаційній скарзі ПАТ посилалось на те, що суди неправильно застосували пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 р. № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26 квітня 2022 р. № 413).
Верховний Суд вказав, що пп. 16 п. 1 постанови № 332 (у редакції постанови від 26 квітня 2022 р. № 413) передбачав, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надаються такі настанови: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Аналогічні положення містяться у пп. 15 п. 1 зазначеної постанови в пізніших редакціях (з 01 липня 2024 р.).
Положеннями пп. 16 п. 1 постанови № 332 чітко визначений період, на який поширюється дія цього положення, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Водночас у справі, що переглядалася, спірні правовідносини виникли до введення воєнного стану.
Верховний Суд врахував, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників, передбачена постановами № 332, № 413, не містить пряму вказівку про надання їй зворотної дії у часі, що дозволило б її застосовувати до початку запровадження воєнного стану, тобто на порушення чи прострочення, що сталися у попередні періоди.
Відтак, враховуючи специфіку та спрямованість постанови № 332, у якій йдеться саме про період воєнного стану та 30 днів після його припинення або скасування, відсутні підстави невиправданого розширення тлумачення цієї постанови щодо розповсюдження її дії на правовідносини, які виникли у попередні періоди.
Зазначене відповідає як висновкам постанови Об’єднаної палати від 19 квітня 2024 р. у справі № 911/1359/22, так і висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 26 червня 2024 р. у справі № 908/818/22, від 02 липня 2024 р. у справі № 908/815/22, від 03 липня 2024 р. у справі № 908/816/22, від 03 липня 2024 р. у справі № 908/817/22, від 12 вересня 2024 р. у справі № 910/4264/22, від 02 жовтня 2024 р. у справі № 910/4273/22.
Читайте також: Постачальник електроенергії не має обов’язку складати повторні акти про використану електроенергію
У зв’язку з цим Об’єднана палата не знайшла підстав для відступу від висновків щодо застосування пп. 16 п. 1 постанови № 332, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2024 р. у справі № 908/818/22, від 02 липня 2024 р. у справі № 908/815/22, від 03 липня 2024 р. у справі № 908/816/22, від 03 липня 2024 р. у справі № 908/817/22, від 12 вересня 2024 р. у справі № 910/4264/22, від 02 жовтня 2024 р. у справі № 910/4273/22, про те, що настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.
Натомість Об’єднана палата відступила від протилежних висновків, які викладені у постанові від 15 жовтня 2024 р. у справі № 924/1202/23.
При цьому обґрунтованими є твердження скаржника про те, що суд першої інстанції стягнув штрафні санкції, нараховані у тому числі у період дії в Україні воєнного стану, а тому Верховний Суд рішення Господарського суду та постанову апеляційного господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 37 376 (тридцять сім тисяч триста сімдесят шість) грн 30 коп. та штрафу в сумі 234 893 (двісті тридцять чотири тисячі вісімсот дев’яносто три) грн 61 коп. скасував, справу в цій частині направив на новий розгляд до Господарського суду.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.