Судова практика
Митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару
23 жовтня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17 відмовив у задоволенні касаційної скарги митного органу, оскільки надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом.
ТОВ звернулося до суду з позовом до митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач стверджував, що при здійсненні митного оформлення товарів надав усі необхідні та достатні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах.
Окружний адміністративний суд своєю постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задовольнив з тих мотивів, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови.
У касаційній скарзі відповідач посилався на правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки подані позивачем документи не містили всіх даних щодо складових митної вартості ввезеного товару, зокрема до складу ціни товару фактично не було включено витрат на транспортування та страхування, а також не було надано документів, що підтверджують таке страхування.
Верховний Суд вказав, що ціна товару на умовах поставки CIF передбачає обов’язок продавця зі транспортування та страхування товару. Тому безпідставними є доводи митного органу про те, що до складу ціни товару фактично не було включено витрат на транспортування, а також не було надано документів, що підтверджують таке страхування.
Посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що, по-перше, він не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист – це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Ураховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
За висновком ВС контролюючий орган не довів належними, достатніми та неспростовними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору.
Підготував Леонід Лазебний
