На працівників державної спеціалізованої установи судової експертизи не поширюється дія норм, які регламентують публічну службу

Вимога визнання службової перевірки дій судового експерта під час проведення експертизи у кримінальному провадженні такою, що проведена з порушеннями, та зобов’язання видати наказ про проведення перевірки у відповідності до вимог законодавства підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

5 червня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула  касаційну скаргу фізичної особи у справі за позовом ініціатора перевірки до директора Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, про зобов`язання вчинити певні дії.

У травні 2017 р. ініціатор перевірки звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати перевірку Центру МВС від 31 травня 2017 р. № 63 такою, що проведена на порушення Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, а тому вона є неповною та не всебічною у з`ясуванні всіх обставин та питань, поставлених у заявах ініціатора відповідача про службову перевірку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційним судом, задоволено клопотання відповідача та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на час розгляду позову в суді першої інстанції. Роз`яснено позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, що позов, з яким позивач звернувся до суду, не є публічно-правовим спором і має розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки на працівників Центру МВС (як державної спеціалізованої установи судової експертизи) не поширюється дія норм, які регламентують публічну службу.

Не погодившись із цими судовими рішеннями, фізична особа подала касаційну скаргу, в якій твердила, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відповідач є установою, яка знаходиться в системі МВС України та виконує делеговані міністром МВС України специфічні управлінські функції для виконання завдань МВС України.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем з приводу здійснення ним повноважень як керівника Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, які не містять ознак здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Отже, Велика Палата Верховного Суду визнала обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей спір є не публічно-правовим, а тому має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Підготував Леонід Лазебний 

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути