Судова практика
Направлення судом кореспонденції за зазначеною позивачем адресою, за якою відповідач не проживає чи не зареєстрований, не є належним повідомленням
10 травня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 405/1117/20 задовольнив касаційну скаргу відповідачки, яку не було належно повідомлено про розгляд справи.
Чоловік звернувся до суду з позовом до дружини про розірвання шлюбу.
Районний суд, з яким погодився й апеляційний, позов задовольнив, зазначивши, що поштова кореспонденція, направлена судом на адресу відповідачки, повернута з відміткою «відсутній адресат», тому вона вважається повідомленою відповідно до норм п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК.
При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що зареєстроване місце проживання відповідачки в позовній заяві зазначав позивач, відповідачка про своє місце проживання (перебування) суд не повідомляла. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
Водночас скасування рішення суду через значний проміжок часу, без наміру відновлення сімейних відносин, дестабілізує приватні відносини та може вплинути на майнові права як позивача так і інших осіб. В апеляційній скарзі не наведено дійсних підстав для скасування рішення суду з інших підстав, ніж неповідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, не вказано про намір відповідачки зберегти шлюб, і що для цього є всі підстави.
Отже, за наявності рішення суду про розірвання шлюбу, навіть і ухваленого з процесуальними порушеннями, але яке було чинним протягом тривалого часу, суд надав перевагу принципу правової визначеності перед процесуальним порушенням.
Розглянувши касаційну скаргу відповідачки, Верховний Суд вказав, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також грубим порушенням вимог ст. 128-130, 223 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Направлення судом кореспонденції за зазначеною позивачем у позовній заяві адресою, за якою відповідачка не проживає або не зареєстрована, не можна вважати належним повідомлення про розгляд справи.
Заходів щодо встановлення дійсного місця реєстрації та проживання відповідачки районний суд не здійснив.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов’язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Апеляційний суд на вказане порушення суду першої інстанції норм процесуального права, яке було обов’язковою підставою для скасування рішення районного суду відповідно до наведеної норми процесуального права, уваги не звернув, залишивши його судове рішення без змін. При цьому зазначені доводи містилися в апеляційній скарзі відповідачки.
Отже, Верховний Суд постанову апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 квітня 2022 р. по справі № 522/18010/18.
Підготував Леонід Лазебний
