Судова практика
Наявність хронічних захворювань та інвалідність самі собою не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини
10 червня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 691/481/18 відмовив у задоволенні касаційної скарги позивачки, яка звернулася із заявою про прийняття спадщини більше ніж через шість років після її відкриття.
Особа звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус відмовила їй через пропуск шестимісячного строку для подачі заяви. Тоді вона звернулася до суду з позовом до сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з посиланням на тяжкий фізичний стан, через який не мала змоги вчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, бо була позбавлена можливості самостійно рухатися та потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою про інвалідність 2 групи.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що наявність хвороб у позиваки не була тією обставиною, що перешкоджала їй звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, взявши до уваги, що вона звернулася до суду з указаним позовом більше ніж через шість років, при цьому знайшовши можливість, зокрема через представника, пред`явити свої права на спадщину. Позивачка не надала суду відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину та доказів щодо врегулювання спору у досудовому порядку, зокрема шляхом звернення до спадкоємця, який прийняв спадщину для надання їй згоди на подання нею заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, хоча достеменно знала, що такий спадкоємець є.
Розглянувши касаційну скаргу позивачки, Верховний Суд вказав, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При цьому суду необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
В цій справі суди з’ясували, що позивачка може працювати касиром, вахтером, а тому підстав вважати, що вона не мала фізичної можливості особисто подати заяву нотаріусу – немає. Наявність хронічних захворювань та інвалідність позивачки не є поважними причинами пропуску вказаного строку та не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б позивачці, у встановлений законом строк, звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень ст. 1272 ЦК України.
Отже Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.
Підготував Леонід Лазебний
