Судова практика
Не допускається визнання грошових вимог кредиторів – юридичних осіб, створених та зареєстрованих за законодавством рф
30 травня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у складі у справі № 925/1248/21 відмовив у задоволенні заяви резидента рф, яку суди попередніх інстанцій залишили без розгляду.
У справі про банкрутство зареєстроване в рф ТОВ подало заяву про визнання грошових вимог до боржника.
Господарський суд, з яким погодився й апеляційний, залишив заяву без розгляду на підставі запровадженого мораторію на виконання грошових зобов’язань перед кредиторами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства рф, з можливістю розгляду таких вимог по суті після скасування вказаного мораторію.
Верховний Суд судові рішення скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні заяви, вказавши, що в умовах збройної агресії рф та введеного у зв’язку з цим воєнного стану, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту, є в цілому допустимим.
Читайте також: Ефективна й правомірна конфіскація активів осіб, афілійованих до російського режиму
Зокрема згідно з пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. № 187 для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією рф до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, установлений мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є рф або такі особи (далі – особи, пов`язані з державою-агресором) – юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф.
Отже, дія мораторію передбачає заборону на вчинення конкретно визначеного переліку дій між учасниками правовідносин, встановлює певний правовий режим для цих правовідносин і впливає на перебіг грошових та інших зобов’язань. З моменту запровадження вказаного мораторію суб’єктивне право осіб – кредиторів (стягувачів), перелік яких наведений в Постанові № 187, зазнає обмежень у можливості реалізувати ними право вимоги до зобов’язаної сторони, у тому числі шляхом звернення за судовим захистом. Також мораторій хоча і не припиняє суб’єктивне право, однак на строк дії мораторію таке право не може реалізуватися шляхом виконання.
Читайте також: «Зняття корпоративної вуалі», або Коли борги ТОВ можуть стати боргами його засновників?
Наведений в пп. 1 п. 1 Постанови КМУ № 187 мораторій (заборона) на виконання грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф, у співвідношенні з положеннями КУзПБ щодо правил та наслідків звернення та визнання грошових вимог кредитора до боржника у справі про банкрутство виключає можливість визнання за правилами цього Кодексу грошових вимог тих кредиторів, які є особами, визначеними у Постанові КМУ № 187, зокрема юридичними особами, створеними та зареєстрованими відповідно до законодавства рф, яким є ТОВ.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що ці обставини виключають можливість визнання грошових вимог відповідного суб’єкта (суб’єктів) до боржника у справі про банкрутство за правилами національного законодавства – КУзПБ.
Подібний підхід до положень, що встановлюють обмеження у правовідносинах, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави окупанта, був застосований Верховним Судом у постанові від 18 травня 2021 р. по справі № 924/774/18.
Підготував Леонід Лазебний
