Судова практика
Не підлягають апеляційному оскарженню ухвали слідчого судді про скасування арешту майна чи про відмову в ньому, постановлені за клопотаннями осіб, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна
20 травня 2024 р. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 712/191/23 залишила без задоволення касаційну скаргу адвоката, який просив скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження.
Ухвалою слідчого судді районного суду відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна – адвоката про скасування арешту майна.
Ухвалою апеляційного суду закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката на ухвалу слідчого судді районного суду про відмову в скасуванні арешту майна.
У касаційній скарзі адвокат зазначав, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна, тому вважав, що положення п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у їх взаємозв’язку зі ст.ст. 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або про відмову в ньому, а також і ухвали про скасування або про відмову в скасуванні арешту майна.
Читайте також: Питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України, має вирішувати слідчий суддя, а не загальний суд
Об’єднана палата нагадала, що перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, визначено в ст. 309 КПК.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 309 КПК до цього переліку віднесено ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК, до цього списку не відносяться. При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо гарантованого права мирно володіти своїм майном) і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Читайте також: Ухвала слідчого судді про передачу арештованого майна в управління АРМА оскарженню не підлягає
Крім того, відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 р. у справі № 569/17036/18, ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
За таких обставин, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК у взаємозв’язку зі ст.ст. 170, 173, 174 КПК апеляційному оскарженню не підлягають.
Така позиція щодо вказаних правовідносин у цьому кримінальному провадженні узгоджується з висновком про застосування норми права, який міститься в зазначеній постанові Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 р., та доповнює цей висновок.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
