Судова практика
Не вважається істотним порушенням кримінального процесуального закону непостановлення ухвали про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд із самого початку
28 січня 2020 р. Верховний Суд у справі № 404/9006/15-к залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, вмотивовану тим, що в ході неодноразової заміни складу колегії суддів під час розгляду справи не виносилася ухвала щодо відсутності необхідності розпочати судовий розгляд спочатку.
Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, громадянина визнано винуватим у тому, що він за обставин установлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, маючи умисел, направлений на напад із метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, підбіг ззаду до потерпілого та один раз ударив невстановленим предметом по голові потерпілого, від чого той упав на землю і знепритомнів. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, перевіривши кишені пальто останнього, заволодів майном, належним потерпілому, на загальну суму 3339,08 грн.
У касаційній скарзі захисник указував на те, що впродовж судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції неодноразово відбувалася заміна членів колегії суддів, у тому числі й головуючого, проте кожного разу розгляд продовжувався з тих доказів, на дослідженні яких зупинився попередній склад суду. При цьому жодного разу, всупереч ч. 2 ст. 319 КПК України, не виносилася вмотивована ухвала щодо відсутності необхідності розпочати судовий розгляд спочатку та не з`ясовувалась позиція потерпілих з цього приводу.
Залишаючи касаційну скаргу без задоволення Верховний Суд, зокрема, зазначив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі, якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК.
Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті та ст. 320 КПК.
Згідно з ч. 2 ст. 319 КПК суд умотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог:
1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді;
2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
Дослідивши журнал та звукозапис судового засідання, Верховний Суд з’ясував, що в суді першої інстанції після оголошення головуючим суддею нового складу суду учасникам судового провадження було роз’яснено право відводу, а також винесено питання, щодо можливості продовження судового розгляду чи необхідності здійснення такого розгляду спочатку. На що ніхто з учасників судового провадження відводів складу суду не заявив і всі вважали за необхідне продовжити судовий розгляд кримінального провадження, тобто не починати його з початку. При цьому головуючий декілька разів чітко поставив указане питання засудженому, на що останній у стверджувальній формі підтвердив необхідність продовження судового розгляду.
Також під час судового засідання при з’ясуванні головуючим питання про можливість закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами учасники судового провадження, у тому числі сторона захисту, не виявили бажання доповнити судовий розгляд і вважали за можливе закінчити з’ясування обставин та перевірку їх доказами і перейти до судових дебатів.
З огляду на викладене, а також на позицію сторони захисту, яка не була позбавлена права заявити про необхідність розпочати судовий розгляд спочатку, однак жодного разу не наполягала на цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що сам по собі факт, що місцевий суд не постановив ухвали про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд із початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, у цьому кримінальному провадженні не мав наслідків порушення прав учасників кримінального провадження, у тому числі й сторони захисту, і не призвів до несправедливості процесу в цілому.
Більше того, жоден із учасників кримінального провадження не оскаржував вироку місцевого суду на цих підставах в апеляційному порядку. Сторона захисту також не ставила перед апеляційним судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 404 КПК, питання про необхідність повторного допиту потерпілих та свідків, хоча не була позбавлена такого права.
У зв’язку з цим, Верховний Суд не знайшов підстав для визнання цього порушення вимог КПК істотним у розумінні ст. 412.
Підготував Леонід Лазебний
