Судова практика
Не є порушенням права на захист непризначення судом обвинуваченому безоплатного захисника, якщо заяви про це від нього не надходило
15 червня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 756/15676/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував про порушення права обвинуваченої на захист.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що під час апеляційного розгляду суд не вирішив клопотання захисника, у якого було припинено право на заняття адвокатською діяльністю, про продовження здійснення ним захисту або призначення обвинуваченій безоплатного захисника за кошти держави.
Читайте також: Не можна одночасно користуватися правовою допомогою захисника за договором та призначеного захисника
Верховний Суд вказав, що положеннями ст. 45 КПК України визначено, що захисником може бути виключно адвокат, який відповідає наведеним у ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вимогам, зокрема має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у цьому Реєстрі містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Матеріалами провадження встановлено, що на час апеляційного розгляду було припинено дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката, який здійснював захист, тобто відповідно до зазначених вимог закону він не мав права бути захисником у кримінальному провадженні. У той же час, адвокат звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про допуск його до участі у кримінальному провадженні в якості захисника попри відсутність у нього таких процесуальних підстав. Тому апеляційний суд не мав підстав для допуску, виходячи з вищенаведених вимог закону.
Читайте також: Допит свідка слідчим суддею за відсутності захисника підозрюваних, участь якого не була обов’язковою, не є порушенням права на захист
У касаційній скарзі захисник стверджував, що за вказаних обставин суд повинен був вирішити питання про призначення фігурантці безоплатного захисника.
Однак, положеннями ч. 3 ст. 20 КПК України визначено, що у випадках, передбачених КПК та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.
При цьому ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначено чіткий перелік осіб, яким така допомога надається за кошти держави. Цей перелік є вичерпним. Важливо, що заяву про надання правової допомоги за кошти держави подає безпосередньо особа, яка такої допомоги потребує, а не інша особа. Такої заяви обвинувачена не подавала.
Крім того, матеріали провадження не містять жодних передбачених вказаним Законом або Кримінальним процесуальним кодексом України підстав для призначення фігурантці захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX
