Судова практика
Не зазначення при правовій кваліфікації ухилення від призову на військову службу такої ознаки, як особливий період, не є підставою для визнання неправильною такої кваліфікації
19 березня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 676/4559/22 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який просив закрити кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Військовозобов’язаний, будучи придатним за станом здоров’я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, отримав під розпис повістку про його виклик для проведення призову за мобілізацією та відправлення у військову частину, однак без поважних причин умисно не з’явився за викликом.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, військовозобов’язаного засуджено за ст. 336 КК України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що при кваліфікації дій засудженого суд першої інстанції, а в подальшому і апеляційний суд, застосували, на його думку, диспозицію ст. 336 КК України (у редакції статті 2012 р.), оскільки суди не вказали на таку умову (ознаку) зазначену у диспозиції цієї статті як «особливий період».
Верховний Суд вказав, що згідно з визначеннями, наведеними у Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 р., під мобілізацією розуміється комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
У вказаному Законі надано і визначення особливому періоду – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частиною 8 ст. 4 Закону України № 3543-ХІІ передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з Указом Президента «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24 лютого 2022 р. у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України було оголошено загальну мобілізацію.
Таким чином, з моменту оголошення загальної мобілізації настав і особливий період, тобто з дослідження норм закону випливає, що ці поняття є взаємопов’язані і з оголошенням мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану автоматично настає і особливий період.
За висновком Верховного Суду, законодавець, формулюючи першу частину диспозиції ст. 336 КК України, та зазначаючи про ухилення від призову під час мобілізації, «на особливий період» виклав через кому, тобто виділяючи як окрему обставину, яка може як застосовуватись, так і ні.
Тому не зазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК України такої ознаки, як особливий період, не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною такої кваліфікації дій обвинуваченого.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
