Судова практика
Неможливість влаштуватися водієм міжнародних перевезень через обмеження виїзду чоловіків не звільняє від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати аліментів

28 вересня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 495/922/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який доводив, що суд не врахував реальні труднощі з працевлаштуванням у неплатника аліментів.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта засуджено за ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей (ч. 1 ст. 164 КК України).
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суди попередніх інстанцій не врахували, що обвинувачений мав реальні труднощі з працевлаштуванням, а тому несплата ним коштів на утримання дітей не відповідає критерію злісного ухилення.
Верховний Суд вказав, що за встановлених фактичних обставин кримінального провадження дії обвинуваченого з об’єктивної сторони вищевказане кримінальне правопорушення може бути вчинене у формі злісного ухилення від сплати коштів на утримання дітей (аліментів), під яким законодавець розуміє будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду, котрі призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів (примітка до ст. 164 КК України). Такі діяння можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку.
Читайте також: Злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати аліментів не можна виправдовувати недоліками в роботі державних виконавців
Обвинувачений у цьому кримінальному провадженні, будучи обізнаним про зобов’язання сплачувати встановлені за рішеннями суду кошти на утримання дітей і попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, без поважних причин, офіційно не працював, не вживав заходів для працевлаштування, не перебував на обліку в центрі зайнятості і не надавав матеріальної допомоги на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 174 749,43 грн.
Водночас суди перевірили та обґрунтовано визнали неприйнятними доводи сторони захисту, аналогічні наведеним у касаційній скарзі захисника, про несплату аліментів через неможливість працевлаштуватися водієм міжнародних перевезень після обмеження його права виїзду за межі України. Суди з’ясували, що обвинувачений за відсутності будь-яких об’єктивних перешкод не вчиняв жодних заходів для працевлаштування в межах України, а тому зазначені доводи є надуманими та не звільняють обвинуваченого від виконання своїх обов’язків щодо матеріального забезпечення неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що жодними об’єктивними даними не підтверджено поважності причин чи вимушеності несплати аліментів, натомість з установлених у цьому кримінальному провадженні обставин видно, що умисні дії обвинуваченого фактично полягали у тривалому пасивному ігноруванні виконання покладених на нього обов’язків зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості в зазначеному вище розмірі, таке діяння обвинуваченого свідчить саме про злісний характер ухилення від сплати аліментів.
Отже, Верховний Суд вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишив без зміни, а касаційну скаргу захисника – без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.