Судова практика
Ненарахування транспортного податку контролюючим органом не звільняє від обов’язку його сплати: позиція ВС
Невиконання контролюючим органом обов’язку щодо нарахування платнику податків податкового зобов’язання з транспортного податку та надсилання такого податкового повідомлення-рішення до 1 липня податкового періоду (року) звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов’язання, проте не звільняє від обов’язку сплати такого податку.
До такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд Верховного суду в постанові від 20 червня 2022 року у справі № 826/15940/18. Обставини справи: власник автомобіля оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області, якими визначено суму грошових зобов’язань з транспортного податку.
Читайте також: Нова форма декларації акцизного податку
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнив, мотивуючи тим, що в разі, якщо контролюючий орган не надіслав податкові повідомлення-рішення в строки, встановлені ПК України (до 1 липня податкового періоду), фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Крім цього, суди зазначили, що належний позивачеві автомобіль не може бути об’єктом оподаткування, оскільки об’єм циліндрів його двигуна (2 993 куб. см) є меншим, ніж визначений Мінекономрозвитку в Переліку легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у відповідному році (3,0 л).
Позиція Верховного Суду
Об’єм двигуна в сукупності елементів, які впливають на вартість автомобіля як об’єкта оподаткування, застосовується як економічна характеристика автомобіля, а не суто технічний його показник. Тож суд вважає виправданим застосування загальноприйнятого позначення об’єму двигуна в літрах, а не його детальних технічних характеристик у кубічних сантиметрах, оскільки цього достатньо для ідентифікації автомобіля. Відхилення на декілька тисячних від застосованого Мінекономрозвитку показника в літрах об’єму двигуна не вказує на те, що відповідний автомобіль не є об’єктом оподаткування, оскільки це не впливає на його середньоринкову вартість.
Тому суд дійшов висновку про правомірність нарахування в 2016 і 2017 роках грошового зобов’язання з транспортного податку, оскільки автомобіль із такими характеристиками, як належний позивачеві, міститься в Переліку легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування у відповідних роках.
Читайте також: Особливості оподаткування учасників Дія Сіті роз’яснила ДПС
Відносно порушення податковим органом строків прийняття і надсилання податкового повідомлення-рішення, то колегія суддів КАС ВС вказала, що з аналізу положень статей 54 та 267 ПК випливає, що контролюючий орган дійсно зобов’язаний нарахувати платнику податків податкове зобов’язання з транспортного податку за відповідний рік та надіслати (вручити) таке податкове повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Невиконання контролюючим органом такого обов’язку звільняє платника податків лише від відповідальності за несвоєчасність сплати податкового зобов’язання, проте не звільняє від обов’язку сплати такого податку за наявності відповідних правових підстав.
Таким чином, пропуск податковим органом встановленого підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України строку надсилання податкового повідомлення-рішення до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), не є тим порушенням, яке спростовує правомірність нарахування грошового зобов’язання податковим органом, та не може бути самостійною підставою для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Верховний Суд визнав законними зазначені податкові повідомлення-рішення, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій.
Людмила ПРИСЯЖНА,
провідний юрист-аналітик
Джерело: Юридичний вісник України
