Судова практика
Неповнолітнього, що повторно вчинив тотожний злочин невеликої тяжкості, може бут звільнено від покарання
11 лютого 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 161/20070/19 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який оскаржував звільнення неповнолітнього від покарання.
Вироком міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, неповнолітнього визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, у виді передачі під нагляд матері тривалістю 1 рік.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що неповнолітній вчинив два кримінальні правопорушення, що виключає можливість звільнення його від покарання на підстав ст. 105 КК України, а також така поведінка свідчить про системний характер вчинення кримінальних правопорушень і відсутність в діях неповнолітнього щирого каяття та бездоганної поведінки.
Верховний Суд вказав, що звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру може застосовуватись лише до неповнолітніх за наявності певної підстави та умов. Підставою застосування ст. 105 КК України є висновок суду про те, що неповнолітній для досягнення мети виправлення, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень на момент ухвалення вироку не потребує застосування покарання. Умовами застосування зазначеної норми є: вчинення неповнолітнім злочину невеликої або середньої тяжкості; щире розкаяння у вчиненому та бездоганна поведінка на момент ухвалення вироку, які свідчать, що неповнолітній не потребує застосування покарання для досягнення мети виправлення.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження неповнолітній вчинив два аналогічні кримінальні правопорушення, які утворюють повторність. Відповідно до ст. 12 КК (в редакції Закону, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, є злочином невеликої тяжкості, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, злочином середньої тяжкості.
Стаття 105 КК не містить заборони до застосування інституту звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру в разі вчинення неповнолітнім двох аналогічних кримінальних правопорушень невеликої або середньої тяжкості, які утворюють повторність.
У судовому засіданні неповнолітній визнав свою вину повністю та надав суду детальні показання про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім та добровільне відшкодування завданих збитків. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Врахувавши зазначені обставини та дані про особу неповнолітнього, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість його звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері, зауваживши, що саме такий вид примусового заходу виховного характеру сприятиме виправленню неповнолітнього і буде більш дієвим та ефективним способом впливу на нього і що він на даний час не потребує застосування покарання.
Підготував Леонід Лазебний
