Судова практика
Неправильне визначення заявником заінтересованої особи не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення

5 лютого 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 183/4366/24 задовольнив частково касаційну скаргу представника заявниці, яка не зазначила свого колишнього чоловіка заінтересованою особою.
Жінка звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що вона є особою, яка постраждала від домашнього насильства, заінтересована особа – управління соціальної та ветеранської політики районної державної адміністрації, оскільки має необхідність в отриманні відповідних пільг. Документи, що підтверджують вказаний факт, видавалися органами державної влади російської федерації, де вона деякий час проживала. Так, рішенням тамтешнього суду її колишнього чоловіка визнано винним у нанесенні їй побоїв, його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Рішенням міськрайонного суду у задоволенні заяви відмовлено. Серед іншого суд зазначив про те, що у заявниці фактично існує спір із її колишнім чоловіком, який не залучений заінтересованою особою у цій справі, незважаючи на роз’яснення їй такого права, а вирішення заяви безпосередньо стосується його прав та обов’язків. Указане, на думку районного суду, є додатковою підставою для відмови у задоволенні заяви.
Постановою апеляційного суду рішення міськрайонного суду змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови у зв’язку з тим, що особа не залучила до участі у справі належну заінтересовану особу – її колишнього чоловіка, хоча ухвалою районного суду їй роз’яснено, у тому числі, право визначитися з належним процесуальним статусом заінтересованих осіб у справі. Суд позбавлений процесуальної можливості за власною ініціативою залучити до участі у справі заінтересованих осіб. Вказане є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви, а не додатковою, як невірно вказав суд першої інстанції.
У касаційній скарзі представник заявниці зазначав, що вирішення заяви не породжує наслідків для її колишнього чоловіка, висновки судів у цій частині не вірні та ґрунтуються на припущеннях.
Верховний Суд вказав, що юридичні факти можуть бути встановлені лише щодо захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Особа звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту, що вона є особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Заявниця посилалася на те, що встановлення вказаного факту їй необхідно для отримання пільг, передбачених законодавством. Тобто іншого судового спору немає.
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв’язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов’язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 13 червня 2024 р. у справі № 333/8899/21; від 13 листопада 2024 р. у справі № 308/14160/21.
Судом не враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, посилання на ч. 1 ст. 13 ЦПК України про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, є помилковими.
Заінтересовані особи в окремому провадженні повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Отже, Верховний Суд рішення міськрайонного суду та постанову апеляційного суду скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.