Судова практика
Нерухоме майно, яке перебуває в спільній частковій власності сторін, може бути поділене в натурі, якщо воно внесене до реєстру речових прав на нерухоме майно
10 серпня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 180/1633/17 задовольнив касаційну скаргу позивача, який вимагав припинити право спільної часткової власності з відповідачкою.
Чоловік звернувся до суду з позовом до жінки про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19/20 частин будинку належить йому на праві спільної часткової власності. 1/20 частка у вказаному домоволодінні, на підставі договору купівлі-продажу належить відповідачці, яка за вказаним договором придбала у попереднього власника недобудований житловий будинок готовністю 36%, позначений на плані під літерою «Е».
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким в задоволенні позову відмовив, зазначивши, що відсутня інформація щодо виданих дозволів та реєстрації інших документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт і прийняття об’єкта (недобудованого житлового будинку готовністю 36%) до експлуатації.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з таких мотивів.
Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано ст. 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, тобто складати окремий об’єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об’єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.
Читайте також: Не допускається виділ частки у спірному майні, що належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, лише одному з них
Згідно висновку судово-будівельної експертизи встановлено один варіант технічно можливого поділу домоволодіння, з урахуванням часток майна у спільній частковій власності співвласників:
– позивачу виділити будівлі та споруди, згідно відомостей витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме: житловий будинок літера «Б», погріб літера «В», літній душ літера «Г», вбиральня літера «Д», літня кухня літера «Ж»;
– відповідачці виділити будівлі та споруди, згідно відомостей витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, розташовані на іншій частині земельної ділянки домоволодіння, якою фактично користується відповідачка та яка не є сформованою відповідно до вимог земельного законодавства, а саме: житловий будинок літера «Е» (готовністю 36%).
При цьому повинно бути забезпечено улаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стіканню атмосферних опадів з крівель і карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відповідно до проведеного дослідження на місцевості та відомостей, зазначених в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, експертом не встановлено самовільно збудованих об’єктів на території домоволодіння.
Враховуючи, що нерухоме майно, яке є у спільній частковій власності сторін, може бути поділено в натурі, враховуючи, що недобудований житловий будинок, готовністю 36%, позначений на плані під літерою «Е», є складовою частиною спірного домоволодіння та інформація про нього внесена у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цій конкретній справі наявні підстави для задоволення позову.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідачки про те, що у спірному домоволодінні є самовільно збудовані споруди, оскільки зазначене спростовується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, висновком судово-будівельної експертизи, матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння та висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 3 червня 2020 р., ухваленій у справі № 180/1498/17 за позовом відповідачки до позивача про усунення перешкод у користуванні майном.
Підготував Леонід Лазебний
