Судова практика
Невизначеність належності повітряного гвинта до товарів певної категорії має істотне значення для кваліфікації порушення правил вивезення або ввезення товарів військового чи подвійного призначення
13 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 359/13106/21 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який заявляв про хибні висновки суду про відсутність умислу на вчинення кримінального правопорушення.
За матеріалами провадження голова правління авіакомпанії, будучи обізнаним про встановлений чинним законодавством України порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, здійснив міжнародну передачу товарів військового призначення, допущених до цивільного використання, а саме повітряного гвинта, без дозволу Державної служби експортного контролю України, чим порушив установлений порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК, та виправдано у зв’язку з недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення на припущеннях, а не доказах. Зокрема припущенням є те, що фігурант не усвідомлював необхідність отримання дозволу на вивезення повітряного гвинта.
Верховний Суд вказав, що, погоджуючись з мотивами прийнятого місцевим судом рішення, апеляційний суд зазначив, що гвинт не належить до товарів військового призначення. Крім того, зміни в законодавстві, внесені зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 596, до примітки 2 Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ від 20 листопада 2003 р. № 1807, на які посилається сторона обвинувачення, ніяким чином не вплинули на ідентифікацію гвинта, зроблену авіакомпанією під час його митного оформлення 17 червня 2021 р.
Зміна законодавства жодним чином не вплинула на ідентифікацію гвинта, тобто цей гвинт як був визнаний Держекспортконтролем товаром, що не підлягає державному експортному контролю у 2014 р., так і залишився таким після вказаної вище зміни законодавства, оскільки як у 2014, так і у 2021 роках підставою для ідентифікації гвинта як «непідконтрольного товару» було не положення скасованої примітки 2 до Списку ТВП, а невідповідність гвинта опису товарів, зазначених у вказаному Списку.
Якби фігурант дійсно усвідомлював необхідність отримання дозволу для тимчасового вивезення повітряного гвинта з території України та мав умисел на його вивезення всупереч установленому порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, то, навпаки, не звертався би з відповідним запитом, аби не скомпрометувати свої дії.
Статтею 24 КК визначено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Будь-яких об’єктивних доказів того, що фігурант розумів, що повітряний гвинт є товаром військового призначення, при цьому діяв з порушенням установлених правил, дав незаконну вказівку на його оформлення для тимчасового вивезення за межі України, сторона обвинувачення не надала. Суди правильно зауважили, що невизначеність приналежності повітряного гвинта до товарів тієї чи іншої категорії (групи) або відсутність взагалі такої приналежності має суттєве значення, оскільки саме вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 333 КК, пов’язано з недотриманням правил вивезення або тимчасового вивезення за межі України товарів військового або подвійного призначення.
Спростовуючи доводи прокурора, апеляційний суд також узяв до уваги нестабільність законодавства з питань порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, наявність на різних етапах відмінних позицій держави та контролюючих органів, зокрема щодо віднесення гвинта до тієї чи іншої групи товарів.
Отже, Верховний Суд залишив ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
