Connect with us

Судова практика

Військова частина не може ініціювати встановлення в судовому порядку факту смерті військовослужбовця з метою передання закріпленого за ним майна

Опубліковано

6 грудня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 295/4812/23 залишив без задоволення касаційну скаргу військової частини, якій було відмовлено у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Військова частина звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт смерті військовослужбовця, який загинув під час авіаудару і чиє тіло не було виявлено, задля отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу для передання майна військовослужбовця у розпорядження та для систематизації обліку військового майна, закріпленого за ним.

Читайте також: Юридичний факт загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України встановлюється в судовому порядку

Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у відкритті провадження відмовлено з тих мотивів, що юридичні наслідки, зазначені заявником у заяві про встановлення факту, задля яких необхідно встановити факт смерті військовослужбовця, можуть бути досягнуті іншим позасудовим способом, через локальні нормативно-правові акти Міністерства оборони України.

Розглянувши касаційну скаргу військової частини, Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 3 Закону № 1075-XIV військове майно закріплюється за військовими частинами ЗСУ на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 цієї статті).

З моменту його надходження і закріплення за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1075-XIV визначено, що військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах – продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців регламентоване ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Читайте також: Факт проживання однією сім’єю із військовослужбовцем до його загибелі має встановлюватися в порядку цивільного судочинства

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону Міністерство оборони України як центральний орган управління ЗСУ здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами ЗСУ, в тому числі, у разі їх розформування.

Положенням про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1225, визначено порядок ведення обліку і зберігання військового майна, закріпленого за військовими частинами Збройних Сил, його списання та використання. Порядок списання майна для забезпечення руху опору затверджується Міністерством оборони України (п. 19-1).

Конкретні розміри коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за інспекторськими посвідченнями, знищене (втрачене) під час воєнних (бойових) дій, антитерористичної операції, міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки або внаслідок диверсій, визначаються наказом Міністерства оборони України.

Для списання за інспекторським посвідченням втраченого або знищеного військового майна посадові особи подають відповідні клопотання, порядок і перелік подання яких передбачений наказом Міністерства оборони України від 29 березня 2021 р. № 81 «Про затвердження порядку списання військового майна у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту».

Отже, за висновком Верховного Суду, суди правильно виходили із того, що юридичні наслідки, зазначені заявником у заяві про встановлення факту, задля яких необхідно встановити факт смерті військовослужбовця, можуть бути досягнуті іншим позасудовим способом, через локальні нормативно-правові акти Міністерства оборони України.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.