Connect with us

Судова практика

Незабезпечення працівниками поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт, що спричинило смерть його учасника, свідчить про їхню службову недбалість

Опубліковано

19 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 751/626/22 задовольнив частково касаційні скарги захисників, які посилались на некоректно сформульоване обвинувачення.

Вироком районного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України двох працівників патрульної поліції, які неналежним чином поставилися до виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, не забезпечили належного реагування на подію правопорушення щодо вжиття вичерпних заходів, спрямованих на припинення конфлікту між учасниками події, одному з яких в результаті було заподіяно смерть.

У касаційних скаргах захисники зазначали, що не було зазначено, які конкретні службові обов’язки не виконано засудженими, та причинного зв’язку між невиконанням цих обов’язків і настанням тяжких наслідків.

Читайте також: Кримінальна відповідальність за службову недбалість настає лише у випадку, коли інкриміновані особі дії входили до кола її службових обов’язків чи повноважень

Верховний Суд вказав, що як видно з формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті та в мотивувальній частині оскаржуваного вироку, яке визнане судом першої інстанції доведеним, у своїй діяльності засуджені повинні були керуватися, крім іншого, Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про Національну поліцію, затвердженим постановою КМУ, Інструкцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом МВС України від 27 квітня 2020 р. № 357, посадовими інструкціями.

Зокрема до службових обов’язків обвинувачених відноситься виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, запобігання, припинення виявлених правопорушень та реагування на них, усунення загроз життю та здоров’ю фізичних осіб і публічній безпеці, а також вжиття заходів до надання допомоги особі, яка звернулася із заявою, повідомленням про події, що загрожують особистій безпеці.

Читайте також: Для притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовця за втрату військового майна суд має встановити, які правила його зберігання було порушено

Однак обвинувачені, всупереч правовому обов’язку, усвідомлюючи факт перебування особи у стані явного алкогольного сп’яніння та переважальної кількості осіб, з якими в нього був конфлікт, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, які вони повинні були і могли передбачити, з мотивів легкодухості, небажання обтяжувати себе, низької правосвідомості та зневажливого ставлення до людської долі, без поважних причин (відсутності інших повідомлень про події та правопорушення, а також інших обставин) залишили місце події. При цьому один із засуджених, у присутності іншого, допустив на адресу особи нецензурне висловлювання.

Отже, засуджені, незважаючи на цю обстановку, не відреагували належним чином на неї, не надали особі допомоги, хоча останній і описував ситуацію (конфлікт з молодими людьми, повідомив про його побиття, тобто про загрози його безпеці), не вжили заходів, спрямованих на припинення конфлікту між учасниками події та відновлення публічного порядку.

Читайте також: Дії лікаря-хірурга, який неналежно надав медичну допомогу неповнолітньому, що призвело до смерті хворого, слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 140 КК

Тож, з боку засуджених відбулося неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них. Зокрема вони не забезпечили належного реагування на подію правопорушення щодо вжиття вичерпних заходів, спрямованих на припинення конфлікту між учасниками події, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння смерті особі.

Указані наслідки настали в результаті протиправних дій засуджених, хоча вони могли передбачити настання суспільно небезпечних наслідків та запобігти цьому.

Отже, Верховний Суд визнав неспроможними твердження сторони захисту про неконкретність формулювання обвинувачення, однак змінив вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду в частині призначеного покарання – на підставі ст. 75 КК України звільнив засуджених від відбування призначеного покарання за ч. 2 ст. 367 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 років 6 місяців, якщо вони протягом дворічного іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов`язки.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.