Судова практика
Незаконне поводження з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії
31 березня 2026 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 607/18500/23 вказав, що незаконне поводження особи з вогнепальною зброєю на території, де не ведуться активні бойові дії, які б зумовлювали необхідність у її застосуванні, не відповідає обстановці відсічі та стримування збройної агресії і не охоплюється виправданим ризиком, передбаченим ст. 43-1 КК України.
Обвинувачений без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав зброю за місцем свого проживання до її вилучення працівниками поліції під час обшуку.
Вироком міськрайонного суду його виправдано з мотивів відсутності у його діянні складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд скасував це рішення та ухвалив новий вирок, яким визнав його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що дії підзахисного повністю охоплюються положеннями ст. 43-1 КК, яка є різновидом крайньої необхідності, а тому не є кримінально караним діянням. Вважав правильним висновок суду першої інстанції у вироку про те, що такі дії були вчинені у стані крайньої необхідності для усунення небезпеки збройної агресії російської федерації з метою охорони суспільних інтересів та інтересів держави в умовах, коли небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами.
Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог ст. 43-1 КК передбачене кримінальним законом діяння не визнається кримінальним правопорушенням лише за умови, коли дії особи були безпосередньо спрямовані на відсіч та стримування збройної агресії з метою усунення конкретної існуючої загрози.
Водночас на території Тернопільській області з часу введення воєнного стану не велися і не ведуться активні бойові дії, які би викликали необхідність у застосуванні нарізної вогнепальної зброї, навіть за умови підтвердження версії сторони захисту, що передача такої зброї у березні 2023 року підрозділам ЗСУ була необхідна для підтримання обороноздатності держави та стримування збройної агресії російської федерації.
Апеляційний суд, не заперечуючи виключної суспільної корисності діяльності обвинуваченого щодо виконання робіт по налаштуванню зброї та його професійної допомоги військовим підрозділам, які стримують збройну агресію росії, дійшов обґрунтованого висновку про те, що придбання та зберігання засудженим нарізної вогнепальної зброї за місцем проживання в даній ситуації не відповідало обстановці відсічі та стримуванню агресії і не охоплювалось виправданим ризиком та бойовим імунітетом, у зв’язку з чим відсутні підстави стверджувати, що дії останнього підпадають під положення ст. 43-1 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







