Судова практика
Незаконне придбання, зберігання та збут наркотичного засобу в особливо великому розмірі без значного розриву в часі слід розглядати як єдиний злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК
26 серпня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 676/559/21 змінив вирок апеляційного суду в порядку ч. 2 ст. 433 КПК України.
Обвинувачений, діючи з єдиним умислом на отримання прибутку, незаконно придбав, зберігав з метою збуту психотропну речовину амфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс у великих та особливо великих розмірах. Без значного розриву в часі з тією самою метою він намагався збути психотропну речовину та особливо небезпечний наркотичний засіб у вказаних розмірах.
Вироком міськрайонного суду його визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України, і виправдано у зв’язку з недоведеністю вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував виправдувальний вирок міськрайонного суду й ухвалив новий вирок, яким визнав обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Розглянувши касаційну скаргу захисника, Верховний Суд вказав, що статтею 307 КК Україна передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. За конструкцією та змістом склади цього злочину, в тому числі й кваліфіковані, є так званими складами з кількома альтернативними діяннями, що мають різний «предметний» зміст.
Тобто диспозиція цієї норми закону про кримінальну відповідальність перелічує кілька альтернативних діянь, кожне з яких як самостійно, так і в їх сукупності, причому в будь-якій кількості й поєднанні, становить єдиний (одиничний) злочин.
Визначальним для правильної кримінально-правової оцінки послідовного вчинення діянь, альтернативно вказаних у кримінально-правовій нормі, зокрема у ст. 307 КК України, є з’ясування змісту суб’єктивного ставлення винної особи до вчинених нею діянь.
Якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів у особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, належить розглядати як єдиний (одиничний) злочин, що має кваліфікуватися за ч. 3 ст. 307 КК України.
У цьому провадженні апеляційний суд встановив, що засуджений, діючи з єдиним умислом на отримання прибутку, незаконно придбав, зберігав з метою збуту психотропну речовину амфетамін та особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс у великих та особливо великих розмірах. Без значного розриву в часі з тією самою метою він намагався збути психотропну речовину та особливо небезпечний наркотичний засіб у вказаних розмірах.
Отже, діяння засудженого за обставин, установлених судом, мають бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки сукупна кількість наркотичних засобів та психотропних речовин, виявлена в нього, складає особливо великий розмір відповідно до Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу.
Таким чином, окрема кваліфікація діяння за ч. 1 та 2 ст. 307 КК України не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність і має бути виключена.
Тому Верховний Суд виключив з вироку апеляційного суду посилання на ч. 1 ст. 70 КК України та ч. 1, 2 ст. 307 КК України щодо кваліфікації дій, учинених засудженим, як зайве за встановлених судом обставин. Ухвалив уважати його засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
