Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Судова практика

НКРЕКП – поза законом, але з відстрочкою

Опубліковано

on

Леонід Лазебний, журналіст, головний редактор інформаційно-правової платформи ActiveLex

Опубліковано рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 р. № 5-р/2019 у справі № 1-17/2018(5133/16) за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 1, пункту 2 частини першої статті 4, частини першої, абзаців першого, другого частини другої статті 5, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, тридцять дев’ятого, сорокового частини третьої, частини шостої статті 8 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” (Закон № 1540) (справа про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Скаржники твердили, що Закон № 1540, який визначає правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення, порушує конституційні принципи поділу державної влади.

Суд дійшов висновку, що утворення постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності, повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади (зокрема, формує та реалізує  цінову і тарифну політику у сферах енергетики та комунальних послуг; бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та центрального водовідведення; затверджує типовий договір про постачання та розподіл природного газу споживачу та правила надання послуг з постачання електричної енергії), але не підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.

Крім того, прийнявши Закон № 1540, згідно з яким Комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, членів якого призначає на посади та звільняє з посад Президент України, що не передбачено Конституцією України, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень і таким чином порушила приписи статей 6, 19, 85, 92, 106 Основного Закону України, адже система органів державної влади, найменування державних органів, порядок їх утворення та функціонування можуть бути змінені виключно шляхом внесення змін до Основного Закону України в порядку, встановленому ним.

Таким чином, Суд визнав неконституційними абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону № 1540-VIII (щодо складу конкурсної комісії), частину першу статті 1 (щодо її статусу регулятора), пункт 2 частини першої статті 4 (щодо самостійності і незалежності НКРЕКП), частину першу (гарантії самостійності і незалежності) та абзаци перший, другий частини другої статті 5 (щодо незалежності членів НКРЕКП), абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 (щодо формування Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії).

Ці норми втратять чинність з 31 грудня 2019 р., адже визнання їх неконституційними матиме правовим наслідком істотні прогалини у законодавстві стосовно порядку організації діяльності Комісії, що може унеможливити її функціонування та виконання нею завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тому Конституційний Суд України визнав за необхідне відтермінувати втрату чинності цими положеннями для приведення законодавства у відповідність із вимогами Конституції України.

Судова практика

Суд визнав ПАТ «Укрінком» правонаступником «Укрінбанку»

Опубліковано

on

Голова правління ПАТ «Укрінком» Алла Ільюченко повідомила, що Чернівецький апеляційний суд визнав «Укрінком» правонаступником «Укрінбанку», тим самим поклавши край спекуляціям щодо правового статусу компанії.

Як ідеться в заяві А. Ільюченко, після перейменування ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком» в 2016 році виникло багато суперечок з приводу того, чи є Приватне акціонерне товариство «Укрінком» правонаступником ПАТ «Укрінбанк». За словами голови правління компанії, представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у публічних виступах стверджували, що ПАТ «Укрінком» не може бути правонаступником ПАТ «Укрінбанк», а отже, не має юридичних підстав заявляти права на активи банку. Наприклад, наголошується в заяві, 20 грудня 2018 року на сайті ФДМУ був розміщений прес-реліз із посиланням на рішення суду, яким була визнана недійсною угода з приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром на вулиці Є. Максимовича в Чернівцях на підставі акта між ВАТ «Українська інноваційна компанія» та ТОВ «Столиця Інвест 2008». Основним аргументом суду було те, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» не отримала права і зобов’язання правонаступника ПАТ «Український інноваційний банк». Дане рішення було надане прес-службою ФДМУ громадськості як загальна судова практика.

Тим не менше вже 17 травня цього року постановою Чернівецького апеляційного суду було скасовано рішення Шевченківського районного суду Чернівців у справі № 727/3555/18 від 27 листопада 2018 р., що прямо говорить про визнання ПАТ «Укрінком» правонаступником ПАТ «Укрінбанк».

Уточнимо, ПАТ «Укрінбанк» було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Укрінком» в 2016 році із метою відповідності і на виконання Закону України «Про банки і банківську діяльність», отримавши при цьому всі права (активи, цінні папери, кредитний портфель тощо) й зобов’язання банку перед вкладниками. Таким чином, даним судовим рішенням покладено край усім спекуляціям довкола цього питання.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Судова практика

КСУ скасував мінімальний вік для виходу на пенсію

Опубліковано

on

Конституційний Суд визнав неконституційним встановлення мінімально необхідного віку для нарахування пенсії за вислугу років.

Четвертого червня КСУ ухвалив рішення за конституційним поданням 45 депутатів Верховної Ради щодо відповідності Конституції окремих положень законів «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Кабінет Міністрів України», «Про прокуратуру», а також положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого постановою парламенту від 13 жовтня 1995 року.

Своїм рішенням Конституційний Суд визнав неконституційними положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Нагадаємо, цим положенням було встановлено додаткову умову для призначення пенсії за вислугу років — досягнення віку 50 років для працівників льотного і льотно-випробувального складу, і 55 років для працівників освіти, охорони здоров’я і соціального забезпечення, а також артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

Відповідно до Закону, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. З викладеного випливає, що втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років.

Конституційний Суд виходить із того, що встановлена, як додаткова, умова для призначення пенсії за вислугу років — досягнення віку 50 років та 55 років — нівелює сутність права на соціальний захист. Крім того, на думку КСУ, підвищення на 5 років пенсійного віку для жінок, збільшення на 5 років загального і спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної законодавством.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

Судова практика

Указ Президента, можливо, і не зовсім конституційний, проте дочасні вибори відбудуться…

Опубліковано

on

Двадцятого червня КСУ визнав Указ Президента України Володимира Зеленського щодо розпуску парламенту й дочасних виборів конституційним. І це вже – доконаний факт.

Рішення Конституційного Суду України в нашій державі завжди мали значний авторитет і виконувалися без обговорення та вибачень, хоча деякі з них і сприймалися як соціально-правовий винахід. Але при цьому рішення виконувалися всі, навіть ті з них, які були, м’яко кажучи, не зовсім коректні.

Остання прес-конференція голови ЦВК Тетяни Сліпачук ставить у глухий кут правників, а суддівське товариство, у першу чергу судді КСУ, були, ймовірно, взагалі шоковані. Адже керівниця ЦВК заявила, що «Конституційний Суд України не може зупинити своїм рішенням парламентські вибори», а може лише визначити конституційність Указу Президента про розпуск Верховної Ради. Й хоча КСУ – це єдиний орган, який може вирішувати, чи був цей президентський указ конституційним, чи ні, але виникає питання: як ми повинні поводитися, як здійснити його виконання? Адже КСУ не може зупинити вибори своїм рішенням, він просто може визначити конституційність указу, нічого більше». Решта питань – за ЦВК, якій потрібно зрозуміти обґрунтування і мотиви рішення, щоб вчинити необхідні правові дії. І якщо судді Конституційного Суду України оголошують, що президентський указ не відповідає Конституції, то це означає, що немає такого указу, а значить, у ЦВК немає ніяких законних підстав витрачати державні кошти на вибори. Хоча процес підготовки до них запущений. Він не може бути відкладений або на якийсь час призупинений. Зараз відбувається етап реєстрації, яка закінчиться 20 червня. Далі, власне 25 червня, потрібно завершити документування реєстрації і прийняти всі необхідні рішення, включно про форму виборчого бюлетеня тощо. Щодо реєстраційних процедур, то ЦВК зареєструвала понад 600 кандидатів-мажоритарників. Водночас, як відомо, 4 червня Велика Палата КСУ почала розгляд справи про відповідність Конституції Указу Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIІI-го скликання і призначення позачергових виборів».

Й опитування, проведене соціологічною групою «Рейтинг», свідчить, що більшість опитаних українців вважають, що вибори до Верховної Ради повинні відбутися 21 липня попри рішення Конституційного Суду. Ця більшість складає не менше 63% опитаних. Парадокс у тому, що якщо Конституційний Суд визнає Указ Президента України В. Зеленського про розпуск парламенту неконституційним, то вибори до ВРУ все одно повинні відбутися того ж таки 21 липня, як зазначено у рішенні глави держави. Отже, конституційний процес не призупиняється, хоча в ньому й виникли та й постійно виникають непорозуміння і навіть «дірки». Адже якщо навіть керівниця ЦВК не розуміється на значенні сенсу конституційної юрисдикції у правовій державі або вважає, що рішення Конституційного Суду України – формальний папірець, який не потребує виконання, то з політичного електорату загалом не має чого й вимагати. Дайош вибори! І все! Таким чином, правовий нігілізм, такий характерний для виборів Президента 2019 року, починає сіяти інші плоди вітчизняного правового поля.

У владній команді Президента вже чутно голоси й про необхідність перегляду Основного Закону. Так, представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук нещодавно заявив, що Конституцію України необхідно змінити. «Конституція буде змінена, але чи буде вона змінена в якійсь частині або в цілому, можливо, на референдумі – все це питання дискусії». За його словами, «раніше зміни вносили в розділи повноважень Ради і Президента, а ми повинні починати з розділу про права і свободи громадян. Там маса декларативних прав, які абсолютно не мають ні механізму реалізації, ні механізму захисту цих прав. Це треба міняти», – заявив Руслан Стефанчук.

Слід зауважити, що такого розгулу щодо конституційного процесу і конституційної юрисдикції навряд чи хто очікував. Усі документи, – себто рішення КСУ, текст Конституції України самі по собі перетворюються на папірці, які можна й не виконувати або вносити до них зміни. Що ж лишається робити юридичному товариству? Хіба що готувати позов до Президента, якщо він вдасться до ідеї внесення змін до Конституції з тим, щоб вимагати мораторію на зміни, життя за Основним Законом держави. Інакше правовий порядок і все, що з ним пов’язане, перетвориться на формальність, на яку ніхто не зважатиме. Але це єдине, що потрібно захищати, інакше право і регулювання почнуть перетворюватися у правовий дефолт.

Віктор КОВАЛЬСЬКИЙ

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.