Судова практика
Нормативно-правовий акт після втрати ним законної сили не підлягає судовому оскарженню без дотримання визначених процесуальним законом строків
17 грудня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/11039/16 залишив без задоволення касаційну скаргу платника податків, який звернувся до суду поза встановленим строком звернення.
ТОВ звернулося до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та нечинними розпоряджень КМУ від 25 грудня 2013 р. № 1042-р і від 14 травня 2015 р. № 449-р у частині включення Швейцарської Конфедерації до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом, позовну заяву залишив без розгляду, оскільки платник податків при зверненні до суду з позовом про визнання незаконними та нечинними розпоряджень КМУ, які втратили свою чинність, пропустив законодавчо визначений строк звернення до суду без поважних причин.
У касаційній скарзі позивач посилався на правову позицію Верховного Суду у справі № 712/8985/17, згідно з якою, на його переконання, ТОВ має право на оскарження розпоряджень КМУ, які хоча й втратили чинність, однак підлягають застосуванню до правовідносин, які мали місце у 2013 – 2015 роках.
Верховний Суд вказав, що як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, про існування оскаржуваних розпоряджень, а також невідворотність їх застосування до позивача, у зв`язку зі здійсненням останнім контрольованих операцій у період з лютого по вересень 2015 р., позивач мав дізнатися не пізніше вересня 2015 р.
Втім, право на звернення до суду з позовом було реалізовано позивачем лише 19 липня 2016 р., тобто більш ніж через десять місяців з моменту проведення ним контрольованих операцій та втрати чинності розпорядженням №449-р, а також більш ніж через рік і два місяці з моменту втрати чинності розпорядженням №1042-р.
У згаданій позивачем постанові у справі № 712/8985/17 Об`єднана палата КАС ВС дійшла до переконання, що перевіряючи обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском особою (позивачем) строку звернення до адміністративного суду, необхідно враховувати сутність і ознаки нормативно-правового акту.
Платник податків має передбачати, що за тих умов здійснення господарських операцій, які за визначенням підпадали під контрольовані, у нього виникав обов’язок дотримуватися відповідних правил і що за їх недотримання для нього можуть настати негативні наслідки, передбачені законодавством. Такий платник мав передбачити, що оскаржувані розпорядження Кабінету Міністрів України можуть бути до нього застосовані, зокрема, у частині відповідальності.
Викладені в позовній заяві доводи щодо не пропущення (дотримання) позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом необхідно відхилити, оскільки в цьому клопотанні позивач не просив поновити строк на звернення до суду, а лише обґрунтовував дату (день, подію), коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, Верховний Суд вирішив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду.
Підготував Леонід Лазебний
