Connect with us

Судова практика

Обман як спосіб шахрайства може бути вчинений і шляхом активної, і пасивної поведінки правопорушника

Опубліковано

14 липня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 176/952/20 задовольнив частково касаційну скаргу прокурора, який оскаржував виправдувальний вирок щодо особи, яка отримувала страхові виплати за померлого батька.

Читайте також: Повернення особою надмірно отриманої соціальної допомоги не виключає притягнення її до кримінальної відповідальності за шахрайство

Вироком місцевого суду, залишеним без змін апеляційним судом, особу визнано невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, та виправдано.

У касаційній скарзі прокурор зазначав, що в діях виправданої наявний склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, оскільки остання отримувала грошові кошти, що перераховувались на рахунок її батька, достовірно знаючи про його смерть, та маючи реальну можливість, не повідомила про це відповідний орган Фонду соціального страхування України.

Верховний Суд визнав необґрунтованим висновок апеляційного суду, який залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, зазначивши формально про обґрунтованість висновків суду першої інстанції в частині відсутності в діях фігурантки ознаки обману з посиланням на відсутність зобов’язання обвинуваченої повідомляти органи державної влади про смерть батька.

Читайте також: Розмежувальною ознакою між шахрайством та цивільно-правовим деліктом є умисел особи, яка уклала договір, не маючи повноважень

Правильність правової оцінки поведінки особи, котра отримує матеріальну допомогу, не маючи за законом на це права, безпосередньо залежить від належного з’ясування наявності елементів складу злочину шахрайства.

Так, згідно зі ст. 190 КК шахрайство – це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховання певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Відповідно, обов`язковою умовою визнання обману чи зловживання довірою ознакою об`єктивної сторони шахрайства є використання його для заволодіння майном чи придбання права на майно.

Читайте також: Позику коштів у потерпілого під приводом погашення заборгованості за кредитним договором та надання у заставу майна, яке вже знаходиться у заставі, є підстави розцінювати як шахрайство

Принциповим у цьому питанні є встановлення і доведення поза розумним сумнівом, що особа, умисно, з корисливих мотивів заволодіваючи чужим майном або набуваючи права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, зокрема й беручи на себе при цьому певні зобов`язання, одразу не мала наміру їх виконувати, використовуючи певні правовідносини як спосіб реалізації умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Висновок про це може бути зроблений, в тому числі й виходячи з сукупності фактичних дій такої особи. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 3 березня 2021 р. у справі № 127/11849/15-к.

Для закінченого складу злочину, передбаченого ст. 190 КК, потрібне заволодіння майном, що й мало місце у цьому кримінальному провадженні.

Повідомлення (зазначення в заяві) відомостей про відсутність коштів на депозитному рахунку як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через активну поведінку особи. Неповідомлення (не зазначення) відомостей про наявність коштів як спосіб отримання соціальних виплат (допомоги) є одним із різновидів обману, що характеризується документальною (письмовою) формою та проявляється через пасивну поведінку особи, яка не повідомляє обов`язкової за законом інформації. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 5 липня 2021 р. у справі № 639/6950/17.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що в діях виправданої, яка визнала, що картку отримала після смерті батька, знімала кошти із зазначеної картки для себе, бо в неї не було обов’язку повідомляти державні органи, які здійснювали нарахування та виплату її батькові щомісячних страхових виплат, про його смерть, не доведено інкримінованого злочину, Верховний Суд визнав передчасними і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2024
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.