Оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено детальний план населеного пункту, має відбуватися в порядку адміністративного судочинства - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Судова практика

Оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено детальний план населеного пункту, має відбуватися в порядку адміністративного судочинства

Дата публікації:

Коли один з учасників спору – суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції і в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин, такий спір є публічно-правовим.

15 травня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у справі № 363/3786/17 за позовом власниці земельної ділянки до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

За матеріалами справи, у жовтні 2017 р. власниця земельної ділянки звернулася до суду зі згаданим позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, під час ознайомлення з графічною частиною проекту детального плану території села Нові Петрівці позивачка виявила, що земельна ділянка з цільовим призначенням – для будівництва господарських будівель і споруд, яка є її приватною власністю та відповідає генеральному плану села Нові Петрівці, у запропонованому проекті детального плану визначена як паркова зона, на якій у майбутньому будуть встановлені альтанки. На переконання позивачки, затвердження проекту детального плану може призвести до порушення сільрадою її права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 7 травня 2018 р. провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, бо спір є публічно-правовим.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Постановою Апеляційного суду Київської області від 7 вересня 2018 р. ухвалу районного суду скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційний суд керувався тим, що спірні правовідносини стосуються права власності позивачки на земельну ділянку. Предметом спору є усунення перешкод у реалізації права власності на земельну ділянку, а відтак спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У своїй касаційній скарзі сільрада наполягала, що оскаржуване позивачкою рішення органу місцевого самоврядування є нормативно-правовим актом, стосується не лише прав конкретної особи, а поширюється на необмежену кількість суб`єктів містобудування, що мають у власності (користуванні) земельні ділянки для містобудівних потреб на відповідній території, а тому спір є публічно-правовим і повинен розглядатися адміністративним судом.

Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у  вказаних правовідносинах сільрада реалізує свої повноваження як суб’єкт владних повноважень у сфері публічно-правових відносин та пов’язаних із підготовкою та виданням нормативно-правового акта, яким є детальний план території. У позові власниця земельної ділянки просила зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку шляхом визнання недійсним рішення.

Попри те, що позивачка сформулювала позовну вимогу як зобов’язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності на належну їй земельну ділянку шляхом визнання недійсним указаного рішення, фактично суть вимоги зводиться до оскарження рішення сільради – органу місцевого самоврядування, яким затверджено детальний план села.

При цьому вказане рішення не є актом індивідуальної дії, який стосується конкретних прав чи обов’язків певної особи. Оспорюване рішення є нормативно-правовим актом, дія якого поширюється на необмежену кількість суб’єктів та застосовується багаторазово.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав спір щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено детальний план населеного пункту публічно-правовим і таким, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому обґрунтовано закрив провадження у справі з тих підстав, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Судова практика

Ухвала, якою вирішено питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, не перешкоджає подальшому провадженню у справі

Опубліковано

on

От

4 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/6080/19  скасував ухвалу апеляційного суду, постановлену за межами його повноважень.

Юридична особа, зареєстрована за законодавством Королівства Саудівська Аравія,  звернулася до суду із клопотанням про визнання рішень Високого Суду Правосуддя Англії та Уельсу щодо боржника – ТОВ, зареєстрованого у м. Києві.

Ухвалою місцевого суду клопотання задоволено.

Читайте також: Ухвала районного суду про відмову у витребуванні доказів шляхом звернення до іноземного суду підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Постановою апеляційного суду ухвалу місцевого суду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції з тих мотивів, що суд першої інстанції розглянув клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду за відсутності представника боржника, який заперечував проти розгляду без його участі. При цьому суд першої інстанції не перевірив, чи є поважною така причина нез`явлення представника ТОВ у судове засідання, як участь в іншому засіданні більш високої інстанції.

Крім того, апеляційний суд вказав, що клопотання не було належним чином оформлене, а суд першої інстанції, прийнявши та задовольнивши його, вийшов за межі вимог, які стягувач поставив перед судом у цьому клопотанні.

Читайте також: Проживання особи в іншій країні та заборона в`їзду в Україну не складають непереборних перешкод для її звернення до суду із клопотанням

Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тлумачення ч. 1 ст. 374 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості скасовувати ухвалу з направленням справи для продовження розгляду у випадку, якщо ця ухвала не перешкоджає подальшому провадженню у справі. У кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.

Аналіз терміну «провадження» у контексті цивільного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначений термін у цивільному законодавстві означає як зібрання певних документів, які були предметом судового розгляду ( справа), так и комплекс певних процесуальних дій у їх системі.

Читайте також: Невиконання судом вимоги про встановлення змісту норми іноземного права є підставою для скасування прийнятого рішення

При цьому за наслідком розгляду клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду суд також постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а є вирішенням спору по суті. Таким чином ухвала, якою вирішено питання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду є за своєю суттю судовим рішенням, яким завершено розгляд, а не процесуальною ухвалою, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

До близьких за змістом висновків дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 р. у справі № 643/5556/14-ц.

Апеляційний суд наведеного не врахував, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та направляючи справу для продовження розгляду до цього ж суду, узагальнено послався на ст.ст. 367, 374, 376, 379, 381, 382, 466, 467 ЦПК України, не конкретизував при цьому підставу (з передбачених ст. 379 ЦПК України) та повноважень (з передбачених ст. 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції у випадку наявності підстав для скасування ухвали місцевого суду, як судового рішення по суті спору, повинен ухвалити судове рішення у відповідності до повноважень, наведених у п. 1-5 ч. 1 ст. 374 ЦПК України.

У даному випадку, апеляційний суд, який встановив порушення судом першої інстанції положень ст. 466 ЦПК України, мав ухвалити своє рішення та вирішити питання, які на його думку були неправильно вирішені місцевим судом.

Таким чином, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Не можуть бути нововиявленими обставини, які могли бути встановлені під час розгляду справи в разі виконання сторонам і судом своїх процесуальних обов’язків

Опубліковано

on

От

28 липня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 345/1362/20 частково задовольнив касаційну скаргу відповідача, вказавши, що неналежне виконання умов мирової угоди не може вважитися нововиявленою обставиною у розумінні ст. 423 ЦПК України.

Перший заступник керівника місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави до особи про стягнення в порядку регресу майнової шкоди.

Ухвалою міськрайонного суду визнано укладену між сторонами мирову угоду, провадження у справі закрито.

Керівник місцевої прокуратури звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали міськрайонного суду за нововиявленими обставинами з тих мотивів, що відповідач у справі умови мирової угоди не виконав, майнова шкода не відшкодована. Прокурор вважав, що зазначені обставини є нововиявленими, оскільки не були йому відомі на час визнання мирової угоди.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Факт державної реєстрації об’єкта нерухомості не виключає можливість його знесення в порядку, встановленому для самочинно побудованих об’єктів

Рішенням міськрайонного суду заяву задоволено.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції, проте зазначив, що укладена між сторонами мирова угода не містила жодних умов щодо предмету спору. Суд першої інстанції помилково вважав обставину, на яку посилався прокурор, нововиявленою, однак згідно п. 23 ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала про задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може бути оскаржена окремо від рішення суду, а тому судом апеляційної інстанції зазначено, що заперечення на ухвалу враховані при перевірці дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішенні спору по суті.

Читайте також: Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, не повинний проводити її агрохімічну паспортизацію

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність обставин, невідомих раніше, які однак могли б призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості довести ці обставини на остаточному судовому слуханні, а також те, що ці обставини є вирішальними.

Обставини, які могли бути встановлені в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.

Сторони наділені правом укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

Читайте також: Нікчемність додаткових угод до основного договору не означає відсутності між сторонами договірних відносин

Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Задовольняючи заяву прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали міськрайонного суду, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону достатньої уваги не звернув, не надав належної оцінки обставинам, на які посилався прокурор, ініціюючи перегляд судового рішення, не врахував, що невиконання мирової угоди, укладеної сторонами і затвердженої судом, не може бути нововиявленою обставиною в розумінні положень ст. 423 ЦПК України, а наслідки невиконання мирової угоди передбачені нормами чинного законодавства України.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Судова практика

Зупинення провадження через неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої виключається при оскарженні судових рішень у цій самій справі

Опубліковано

on

От

4 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 185/446/18 задовольнив касаційну скаргу відповідачки, оскільки апеляційний суд необґрунтовано зупинив провадження.

Чоловік звернувся до суду з позовом до ділової партнерки про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги задоволено частково. Апеляційний суд скасував рішення та відмовив у задоволенні позову.

Пізніше місцевий суд задовольнив клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову, зокрема арешту квартири та двох автомобілів, вмотивувавши рішення тим, що апеляційний суд відмовив у задоволенні позову і підстав для збереження заходів його забезпечення вже немає.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Суд не має зупиняти провадження у справі, коли інша справа з подібними правовідносинами перебуває на розгляді ВС у складі колегії суддів судової палати

Апеляційний суд за заявою позивача зупинив провадження у справі про оскарження скасування забезпечення позову до розгляду Верховним Судом судових рішень по суті спору, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зазначивши, що підставою для такого скасування стала саме постанова апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, яка оскаржена до касаційної інстанції та дію якої Верховний Суд зупинив до закінчення розгляду справи касаційним судом.

У касаційній скарзі відповідачка зазначала про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у межах тих фактичних обставин, які існували на момент її постановлення. А на момент постановлення ухвали суду першої інстанції докази зупинення дії постанови апеляційного суду були відсутні. Водночас зупинення провадження у справі призведе до порушення строків її розгляду.

Читайте також: Суди можуть зупиняти провадження з підстав перегляду Верховним Судом справ у подібних правовідносинах, але не завжди

Верховний Суд змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, застосувавши доктрину venire contra factumproprium (заборона суперечливої поведінки), та скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі щодо скасування забезпечення позову, передав у цій частині справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд вказав, що підставою для зупинення провадження у справі апеляційний суд вказав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та те, що ухвалою місцевого суду було скасовано заходи забезпечення позову у справі № 185/446/18 саме на підставі постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, дію якої зупинено до закінчення її перегляду касаційним судом, законність постанови апеляційного суду безпосередньо впливає на результат розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу місцевого суду.

Читайте також: Чи може бути оскаржена ухвала апеляційного суду про призначення експертизи в касаційному порядку?

Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).

Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі цієї норми в разі оскарження судових рішень в тій самій справі.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2021
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link