Судова практика
Особа, якій злочином завдано шкоди, має правом оскаржувати вирок, ухвалений на підставі угоди про визнання винуватості
20 травня 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального, розглянувши справу № 539/3185/17, наголосив, що фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди, набуває статусу потерпілого з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення незалежно від того, чи зверталася ця особа з заявою про залучення її до провадження як потерпілої та чи оскаржувала до слідчого судді бездіяльність слідчого з цих підстав.
Вироком місцевого суду затверджено угоди про визнання винуватості, укладені між прокурором та підозрюваними. Відповідно до угод цих осіб визнано винуватими за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК.
Апеляційний суд апеляційне провадження закрив, обґрунтувавши своє рішення тим, що апеляційну скаргу подала особа, яка не мала права її подавати.
У касаційній скарзі особа, посилаючись на те, що у кримінальному провадженні вона має статус потерпілої, а апеляційний суд обмежив її право на доступ до правосуддя з метою захисту своїх прав та свобод, закривши апеляційне провадження на вирок суду першої інстанції, що стосується її прав, свобод та інтересів, які істотно порушив місцевий суд, прийнявши дане рішення всупереч позиції ВСУ, викладеній у постанові № 5-347кс15 від 3 березня 2016 р.
Верховний Суд з’ясував, що апеляційний суд закрив провадження з посиланням лише на те, що особа, будучи тричі допитаною в рамках даного кримінального провадження як свідок, протягом усього строку досудового розслідування жодних активних дій, спрямованих на зміну її правового статусу, не вчиняла, зокрема до слідчого із заявою про залучення її до провадження як потерпілої не зверталася та не оскаржувала до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК бездіяльність слідчого на цих підставах. Свої вимоги щодо надання їй статусу потерпілої заявила лише під час апеляційного оскарження вироку.
За матеріалами кримінального провадження, 7 вересня 2017 р. особа подала заяву до прокуратури про вимагання у неї працівниками поліції неправомірної вигоди, що свої вимоги працівники поліції супроводжували перешкоджанням господарській діяльності її підприємства.
Цього дня прокуратурою було внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
До 27 листопада 2017 р. кримінальне провадження здійснювалось за підозрою засуджених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, і лише в цей день було змінено підозру на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК, укладено угоди між прокурором та підозрюваними, а справу з обвинувальним актом для затвердження угод про визнання винуватості направлено до суду.
Вмотивованої постанови в порядку ч. 5 ст. 55 КПК про відмову у визнанні потерпілою слідчий або прокурор не виносили.
Тому посилання суду апеляційної інстанції при закритті провадження, що вона не є особою, яка набула статус потерпілої, не ініціювала допиту її як потерпілої, не свідчить про те, що вона втратила статус потерпілої від вимагання неправомірної вигоди, який отримала згідно з вимогами закону під час подачі заяви про злочин.
Необхідно також взяти до уваги, що згідно з вимогами абз. 2 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у випадку надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними такої угоди.
У своїй касаційній скарзі особа наполягала, що таку згоду вона не давала, хоча злочином, який поєднаний з вимаганням, їй завдано майнової та моральної шкоди, а рішення суду апеляційної інстанції обмежило її право на доступ до правосуддя. Апеляційним судом не дано оцінки вказаним нею фактам, що її прізвище згадується у вироку неодноразово, що засуджені шляхом вимагання отримали від неї неправомірну вигоду.
Колегія суддів ВС дійшла висновку, що в цьому кримінальному провадженні правом на апеляційне оскарження судового рішення, ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними, наділена особа, яка отримала і має статус потерпілої в кримінальному провадженні згідно з приписами ст. 55 КПК і яка не надавала письмової згоди прокурору на укладання такої угоди, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів.
Отже, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
