Судова практика
Переклад на державну мову документів, наданих на лінгвістичну експертизу, може зробити експерт самостійно, без залучення перекладача
28 квітня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 148/31/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на порушення під час проведення лінгвістичної експертизи.
Вироком міського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, єпархіального архірея засуджено за ч. 2 ст. 161; ч. 3 ст. 436-2; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 109; ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 110 КК України за розпалювання релігійної ворожнечі, виправдовування збройної агресії рф проти України та тимчасової окупації частини території України.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що при проведенні лінгвістичної експертизи експерту було надано викладені російською мовою тексти статті та листівок «Власти России! Библейский призыв для Вас», «История Крыма», «Донбасс-Россия», однак їх переклад на українську мову із залученням перекладача не проводився, а експерт сам безпосередньо здійснював їх переклад з російської на українську мову без залучення перекладача, що не передбачено нормами КПК України.
Верховний Суд вказав, що відповідно до змісту ч. 1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
З огляду на це, положеннями КПК України дійсно передбачено, що перекладач і експерт є різними учасниками кримінального провадження, кожен з яких має свої окремі процесуальні завдання і функції.
При цьому саме на експерта покладається обов’язок провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема й оцінити зміст вихідних даних, які надані експерту для проведення експертизи.
Відповідно до положень п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26 грудня 2012 р. № 1950/5), експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань.
З огляду на це, оскільки експертом не ставилося питання про необхідність попереднього залучення суб’єктом призначення експертизи перекладача для попереднього перекладу на державну мову наданих на експертизу документів, зокрема сторона захисту про це не вказує, доводи про те, що за таких умов експертиза не могла бути проведена експертом самостійно, Верховний Суд визнав необґрунтованими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
