Судова практика
Підстави для стягнення збитків та повернення безпідставно набутого майна є відмінними та врегульовані різними нормами права
16 березня 2020 р. Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду передала справу № 910/2051/19 на новий розгляд, нагадавши, що договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень ЦК, пов’язаних з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
ТОВ «БК «Укрбудінвест» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Зорг Біогаз Україна» про стягнення авансового платежу за договором на створення (передачу) науково-технічної продукції.
Позовні вимоги із посиланням на положення ч. 2 ст. 220 ГК України, ч. 2 ст. 846 і ч. 2 ст. 849 ЦК України обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором, що призвело до недоцільності подальшого виконання робіт, про що позивач повідомив відповідачеві листом і вимагав повернути авансовий платіж. Проте ТОВ «Зорг Біогаз Україна» відповіді на лист позивача не надало, грошових коштів не повернуло, продовжуючи безпідставно ними користуватися.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено із посиланням на положення ст.ст. 570, 849, 1212 ЦК України та встановлено, що позивач скористався передбаченим чинним законодавством правом відмовитися від договору підряду і правомірно вимагав повернення сплаченої за цим договором суми, а у зв`язку з тим, що за змістом ч. 2 ст. 570 ЦК України у разі припинення дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави, відповідно до ст. 1212 ЦК України, з відповідача підлягають стягнути грошові кошти, сплачені позивачем.
У касаційній скарзі відповідач доводив, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивач не довів неналежного виконання відповідачем договору, на той час як безпосередньо об`єкт, щодо якого укладено договір, працює на законних підставах (прийнятий в експлуатацію), скарг від власника об`єкта не надходило.
Передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що у положеннях ч.ч. 2 і 4 ст. 849 ЦК України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, – різні правові наслідки таких дій, і законність відмови замовника від договору підряду згідно з ч. 2 ст. 849 ЦК України у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її ч. 4 цієї норми.
Так, суди попередніх інстанцій не установили обставин щодо підстав відмови позивача (замовника) від договору підряду, а саме здійснення її в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України чи ч. 4.
Водночас позовні вимоги заявило саме на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, за змістом якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Разом з цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, норми якої суди застосували у сукупності з положеннями ст. 849 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень гл. 83 ЦК України.
Отже, правова природа, підстави виникнення і доведення наявності підстав для стягнення збитків або повернення безпідставно набутого майна є відмінними і такими, що врегульовані різними нормами матеріального права.
Верховний Суд звернув увагу, що для правильного вирішення спору за вимогами, заявленими позивачем саме на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), а також природу заявленої до стягнення суми (збитки чи безпідставно збережене майно).
Підготував Леонід Лазебний
