Підтверджувати стаж – спочатку на спеціальну комісію, а потім в суд

Леонід Лазебний

В разі незгоди з рішенням органу, який призначає пенсії, особа має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії, в цивільному судочинстві, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду за правилами адміністративного судочинства.

Громадянка звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що вона працювала дояркою в колгоспі «Зоря комунізму» в період з 1 липня 1982 р. по першу дату його реорганізації 5 лютого 1993 р. в КСП «Зоря», що згодом вдруге реорганізовано 29 лютого 2000 р. в СВК «Зоря» по 30 квітня 2010 р. включно, з виконанням у всі ці періоди норми обслуговування корів не менш як 33 голови.

Відповідно, загальний стаж роботи заявниці становив більше 20 років, згідно із записами у трудовій книжці, а після досягненні нею 50-річного віку вона здобула право на пільговий вихід на пенсію,

В управлінні Пенсійного фонду заявниці відмовили у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю у неї документів, що підтверджують виконання встановлених норм обслуговування корів.

Проте, заявник не мала можливості отримати довідку для підтвердження спеціального стажу роботи, оскільки постановою господарського суду Черкаської області СВК «Зоря» визнано банкрутом, а посадовими особами документи підприємства арбітражному керуючому (ліквідатору) передані не були.

Місцевий суд  заяву задовольнив та встановив указаний факт, мотивуючи рішення тим, що встановлення такого факту необхідне заявниці для реалізації права на отримання пенсії за пільговими умовами, зокрема пославшись на п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспника», якою встановлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Ухвалою апеляційного суду за скаргою Пенсійного фонду скасовано рішення першої інстанції з огляду на те, що така заява не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а заявниця повинна була на виконання «Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» (далі – Порядок про підтвердження), звернутися до Пенсійного фонду для розгляду вказаного питання спеціально створеною комісією.

У касаційній скарзі заявниця просила скасувати ухвалу суду другої інстанції через порушення норми процесуального права, зокрема  вважала необґрунтованим висновок про те, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження та здійснив функції державного органу. А також наполягала на праві самостійно обирати способи захисту невизнаних та порушених прав.

8 жовтня 2018 р. Верховний Суд постановою у справі № 706/1637/16-ц підтримав позицію апеляційного суду вказав, що згідно з п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників.

Якщо документи не збереглися, підтвердження трудового стажу провадиться міськими відділами соціального захисту населення на підставі показань свідків; у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов’язана необхідність встановлення цього стажу.

Так, за п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що надають таке право.

Отже, для встановлення факту на підтвердження періодів роботи при ліквідації підприємства та без визначення правонаступника законом встановлено окремий порядок, з урахуванням якого заявник мала б звернутися до спеціальної комісії, а за результатами прийняття нею відповідного рішення, – оскаржити його до Пенсійного фонду України або до суду.

Тому Верховний Суд, закриваючи провадження у справі, вирішив, що апеляційний суд правильно застосував положення п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК, дійшовши обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично стосуються рішень та дій управління Пенсійного фонду, його посадових осіб та віднесені до компетенції спеціально створеної пенсійним фондом комісії.

Враховуючи діючий порядок, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням, на підставі ст. 105 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 124 Конституції України особа має право звернутися за захистом свого права в суд, але не з заявою про встановлення факту трудових відносин, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах, а зі скаргою на рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.

Рішення в ЄДР СР: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77009116

Поділитися

Твітнути