Податкові спори: нарахування пені на безнадійний податковий борг

Шостого лютого цього року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи No 807/2097/16 (ЄДРСРУ 72064995) досліджував питання правової можливості нарахування пені на безнадійний борг.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У підпункті 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України закріплено, що податковий борг — це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання. Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пункт 101.1 статті 101 ПК України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Важливо. Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим кодексом. Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності — 1 095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що в разі, якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного в пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою в самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1 095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, у разі спливу 1 095 — денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, в тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. При цьому строк звернення податкового органу з позовом про стягнення суми боргу у відповідності до статті 102 КАС України сплив, а тому контролюючий орган не мав права звертатися до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму податкового боргу, погашену після спливу 1 095 денного строку з дня його виникнення.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність». Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу, нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Висновок. Таким чином, обов’язок сплати пені пов’язаний з обов’язком погашення податкового боргу. Оскільки в межах спірних відносин сплата податку здійснена поза межами 1 095 днів, а сам борг набув статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.

Євген Морозов,

адвокат

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути