Судова практика
Показання свідка, надані в судовому засіданні до заміни складу суду, можуть бути використані як докази при новому розгляді справи за неможливості повторного допиту свідка
14 січня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 335/10825/16 задовольнив касаційну скаргу прокурора, який вказував на неповноту судового слідства.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю, що в його діях є склад інкримінованих кримінальних правопорушень.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив стороні обвинувачення в дослідженні доказів, а саме показань свідка, які вона давала в попередньому судовому засіданні, оскільки така відмова порушує передбачені ст. 22 КПК принципи змагальності сторін та свободи у поданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, та суперечить вимогам ст. 94 КПК щодо повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення.
Верховний Суд вказав, що свідок була допитана в судовому засіданні 13.06.2018, коли кримінальне провадження розглядав інший склад суду.
Надалі кримінальне провадження було передано для розгляду іншому судді.
За правилами ч. 1 ст. 319 КПК після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків визначених у ч. 2 цієї статті. У таких випадках докази, які були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень у справі.
У судовому засіданні 26.09.2018 місцевий суд, заслухавши думку сторін, ухвалив проводити судовий розгляд справи спочатку.
Згідно з положеннями ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників кримінального провадження отримує усно. Відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У судовому засіданні 18.10.2021 прокурор, вважаючи, що надані свідком 13.06.2018 в суді показання є важливими для доведення винуватості фігуранта у вчиненні інкримінованих злочинів, просив дослідити ці показання, оскільки повторний допит свідка в суді був неможливий у зв’язку з її смертю. Проте суд відмовив у задоволенні цього клопотання прокурора з тих підстав, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 КПК судом було ухвалено рішення про дослідження усіх доказів у справі спочатку.
Верховний Суд наголосив, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення ч. 4 ст. 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі, однак такі показання мають використовуватися обережно, а неможливість піддати відсутню під час судового розгляду особу перехресному допиту має враховуватися судом при оцінці достовірності її показань та їх значення в сукупності з іншими доказами.
Для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно встановити такі критерії: чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів; чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого; чи існували достатні врівноважувальні фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, завдані стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим.
Тому, за наявності об’єктивних причин неможливості повторного допиту свідка сторони обвинувачення суд першої інстанції повинен був задовольнити це клопотання прокурора та дослідити показання вказаного свідка, надані в судовому засіданні 13.06.2018, і надати їм оцінку з точки зору допустимості, належності та достовірності, враховуючи, у тому числі, наскільки були забезпечені права сторони захисту під час допиту цього свідка в суді. Факт об’єктивної неможливості повторного допиту особи в суді з поважних причин при новому судовому розгляді має враховуватися судом при оцінці достовірності наданих нею показань у попередньому судовому засіданні в сукупності з іншими доказами у справі.
Надані в суді показання свідка, на думку сторони обвинувачення, є вагомими для доведення винуватості фігуранта у вчиненні інкримінованих злочинів і в сукупності з іншими доказами у справі можуть вплинути на законність рішення суду у справі.
Апеляційній суд вказаних порушень не усунув і в своєму рішенні дійшов хибного висновку про те, що оскільки при новому розгляді справи свідок не допитувалася, то у суду були відсутні підстави для використання її показів, наданих до зміни складу суду у справі.
Тому Верховний Суд вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
