Судова практика
Позбавлення волі, призначене особі, визнаній винуватою у виправданні агресії рф, не може бути замінене на покарання з випробуванням через значну суспільну небезпечність вчиненого
18 травня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 127/12127/22 визнав безпідставними доводи захисника щодо можливості виправлення засудженої без реального відбування покарання.
Фігурантка у період з 24 лютого 2022 р. по 21 березня 2022 р., перебуваючи у помешканні, у якому вона проживає, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, використовуючи власну сторінку у соціальній мережі «Вконтакте», вчинила дії щодо виправдування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України та поширила матеріали (публікації) у яких міститься таке виправдування та визнання правомірними збройної агресії.
Вироком міського суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, її визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2 КК України та ч. 2 ст. 436-2 КК України.
У касаційній скарзі захисник, зокрема, наполягав призначені покарання з випробуванням.
Верховний Суд вказав, що призначене засудженій покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання урахував ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень та особу винної, яка раніше не судима, позитивно характеризується, непрацююча, має на утриманні дитину-інваліда, яка зареєстрована та проживає з колишнім чоловіком, а також батька, який хворіє. Обставинами, що пом’якшують покарання суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також визнав відсутність обставин, що його обтяжують.
З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що виправлення фігурантки можливо лише в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, визначивши на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді реального позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 436-2 КК України яке, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника, належним чином перевірив доводи про невідповідність призначеного покарання через суворість і визнав їх безпідставними, належним чином мотивувавши своє рішення.
При цьому колегія суддів зазначила, що обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, як на підставу застосування положень ст. 75 КК України, були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
Крім того, апеляційний суд звернув увагу на неможливість застосування до фігурантки інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки вона вчинила кримінальні правопорушення, які відповідно до розд. ХХ КК України відносяться до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність цих правопорушень.
Водночас, Верховний Суд, погодившись з доводами захисника про неправильне застосування судами закону України про кримінальну відповідальність, вирок міського суду та ухвалу апеляційного суду змінив, виключивши епізоди злочинної діяльності фігурантки від 24 лютого 2022 р. та 9 березня 2022 р. з обсягу обвинувачення за ч. 2 ст. 436-2 Кримінального кодексу України.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 15 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
